Одна сарделька і вісім виделок

На підсумковому засіданні колегії МОН освітяни радились, як зробити вищу освіту якіснішою і доступнішою. Міністр запевнив: реформи у цій галузі триватимуть

Совєтський підхід

У країні забагато юристів, економістів та менеджерів. До таких висновків дійшли в МОН України. Відтепер, запевняє міністр, держзамовлення буде зосереджене на спеціальностях, які справді потрібні суспільству, на провідних університетах та інститутах, де працюють висококваліфіковані професори, викладачі, проводять наукові дослідження. «Держава не платитиме за підготовку філологів у політехніці чи юристів у педуніверситеті», — резюмував міністр, нагадавши, що окремі технічні університети постійно розширюють гуманітарні кафедри.

2009 року державне замовлення розподілятиметься відповідно до профілю кожного університету. Водночас студенти зможуть навчатися на непрофільних для ВНЗ спеціальностях, але вже на комерційній основі.

Іван Вакарчук стверджує: ВНЗ безвідповідально ставляться до системи державних замовлень. Наприклад, за тими спеціальностями, з яких торік не було використане все держзамовлення, цьогоріч подано ще більше запитів. «Це що — совєтський підхід? Запросити побільше, щоб дали хоч трохи?» — риторично запитує пан Вакарчук.

Не зрозуміли — і втратили ліцензію

Великі надії освітяни покладають на закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань запровадження Зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти і встановлення відповідальності за порушення порядку проведення ЗНО та використання його результатів. Цей документ покликаний законодавчо затвердити статус ЗНО як дер­жавної підсумкової атестації, а також установити кримінальну відповідальність — для тих, хто порушує порядок проведення тестування. Однак через політичні сутички парламентарі досі не розглянули цього законопроекту.

Саме ж тестування разом із переходом до Болонської системи міністр вкотре назвав одним із найбільших досягнень за роки незалежності. «Відповідно до європейських прагнень ми повинні далі залучатись до Болонського процесу, зберігаючи та розвиваючи найкращі традиції української освіти. Наші реформи мають великий резонанс у суспільстві», — сказав Іван Вакарчук.

Також він зазначив: «Попри неодноразові роз’яснення і попередження, окремі вищі навчальні заклади «не зрозуміли» суть реформ і все ж здійснили прийом документів у вступників, які мали сертифікати нижче 124 балів, або прийняли на навчання взагалі без сертифікатів. У зв’язку з цим їх позбавили ліцензій із відповідних спеціальностей, а з керівниками ВНЗ переглянуто умови контрактів».

Ваганти сучасності

Одна з головних переваг Болонської системи — мобільність студентів. Так, людина, що навчається в одному закладі, може безперешкодно півроку вчитись в іншому — ця практика поширена в європейських ВНЗ. Раніше таких спудеїв називали вагантами. Однак для того, щоб розвинути цей підхід у нас, наразі існує багато перешкод. Наприклад, різниця у навчальних програмах вузів, а також різний рівень викладання. «У деяких відокремлених групах студенти ніколи не бачили живого професора або доктора наук», — сказав міністр освіти. Ще один із факторів, що тримає студентів та викладачів на місці, — мовне питання. «Ми маємо знищити постколоніальну мовну асиметрію, що збереглася в Україні. Крім того, у цьому питанні не має бути політичного підтексту», — наголошує пан Вакарчук. На його думку, перевага російської мови в деяких областях сприяє регіоналізації освіти, тобто науковці та студенти залишаються відокремленими від загальнонаціонального наукового процесу.

Учасники колегії торкнулися і ситуації щодо природничо–технічних спеціальностей. Нині ця галузь переживає не кращі часи. «Тепер на математичні та фізичні спеціальності переважно йдуть студенти, які не змогли потрапити на економічні», — сказав Іван Вакарчук. Проте конкретних дій щодо вирішення цієї проблеми не прозвучало. Лише те, що потрібно відкрити доступ для світових інформаційних ресурсів. Водночас і гуманітарні дисципліни, на думку міністра, перебувають не в найкращому стані. Імовірно, невдовзі предмет «Історія України» у ВНЗ, що дублює, часто неякісно, шкільну програму, замінять на більш фундаментальний предмет «Історія української культури».

Вища школа посиленого режиму

Схоже, в умовах кризи популярний анекдот про студентів, які на вечерю купують у магазині одну сардельку і вісім виделок, може набути іншого підтексту. Стримувати «апетити», очевидно, доведеться й освітнім закладам.

Фінансово–господарська діяльність вищих навчальних закладів має бути переведена у режим максимальної економії, певен Іван Вакарчук. Водночас він розказав, як економити не треба. За його словами, деякі випадки оренди приміщень ВНЗ викликали запитання — це навчальний заклад чи супермаркет. «Аналіз пропозицій щодо оренди створює враження, що окремі керівники почали плутати поняття «державне» і «моє». Латаючи фінансові «дірки», дехто почав самостійно виправляти норми законодавства та пропонувати студентам, які навчаються на контрактній основі (а фактично змушували), щорічно укладати різні додаткові угоди, сплачувати «благодійні внески», здійснювати плату через штучні банківські рахунки», — сказав Іван Вакарчук. Коментуючи нещодавні повідомлення в пресі про невиплату стипендій, міністр зазначив: «Міністерство профінансувало всі видатки на стипендії як у 2008 році, так і на початку 2009 року, відповідно до заявок вищих навчальних закладів». До речі, у 2009 році на розвиток закладів та установ освіти і науки системи МОН державним бюджетом передбачено 13 млрд. грн. (на два мільярди більше, ніж торік). З цих грошей на вищу освіту буде витрачено 7 мільярдів гривень.