Письменники на подіумі

Минулої п’ятниці сталася подія, яку важко було уявити собі ще кілька років тому. Що вже казати про не такі далекі радянські часи. Отож на подіум львівського виставкового центру «Лемберг» вийшли українські письменники — переможці літературного конкурсу «Коронація слова».

Скажу щиро, спершу, коли мені розповіли про цей проект, він видався мені цілковитою авантюрою. Можливо, спрацювали давні стереотипи — справжній український письменник — це здебільшого огрядний дядечко в обвислих на колінах штанях і в потертому на ліктях піджаку. Вигляд у того дядечка зосереджено–натхненний, він заглиблений у творчий процес, і уявити такого представника красного письменства в модних трикотажних шортиках та ще й такого, що дефілює по подіуму у світлі прожекторів, я не могла. Так само важко було уявити дебелу українську поетку, вбрану в топік і міні–спідничку... Те, що я побачила у Львові під час третього весняного Львівського тижня моди, настільки відрізнялося від моїх уявлень про сучасний літпроцес та його представників, що я вирішила розповісти про події, свідком яких довелося бути.

Так от, пізнього квітневого вечора потяг Київ—Чоп вирушив із перону київського вокзалу, везучи галасливий гурт письменниць і одного–єдиного письменника до Львова. У першому варіанті київський десант мав складатися з таких учасників: Ма­річка Ма­тіос, Ірен Роздобудько, Ла­риса Денисенко, Наталка Шевченко, Анна Багряна, Ярос­лава Литвин та Андрій Кокотюха. У Львові до киян долучилася Галина Вдовиченко — автор сенсаційної книжки «Пів’яблука», яка стала «Найбільшою книжковою подією» минулого року. В останню мить Марічка Матіос поїхати не змогла, тож організатори цього шаленого дійства запросили мене, пригадавши, що далекого 2004–го я стала лауреатом «Коронації слова» у номінації «Дитяча література». Щоправда, я категорично відмовилася виходити на подіум, але пообіцяла чесно й об’єктивно розповісти про цю літературно–модельну подію широкому загалові. Натомість на амбразуру лягла — себто вийшла на подіум у дивовижних шатах — відчайдушна й самовіддана Елеонора Сімонова — директор видавництва «Нора–друк».

Під час перерви між репетиціями, що відбувалися цілий день, перед вечірнім показом мод, Ірен Роздобудько випадково почула розмову двох молодих дівчаток–моделей, які вийшли покурити.

— Слухай, а що це за моделей привела сьогодні Юлія Лехів? Звідки вони? — схвильовано запитувала подругу цибата білявка.

— Не знаю... цікаво, вони що, тепер постійно працюватимуть?... — засмутилася така ж довгонога юна брюнетка.

Ірен засміялася, підійшла до дівчат і заспокоїла:

— Не хвилюйтесь, ми — письменники з Києва і жодної конкуренції вам не робитимемо.

Гарні, розкуті й успішні українські письменники, вбрані в оригінальний одяг молодої львівської дизайнерки Юлії Лехів, продефілювали найдовшим в Україні подіумом під шалений гуркіт барабанів у виконанні гурту «Олідрам» та пісню Кузьми–Скрябіна «Кохай до смерті».

Очолювала цей веселий гурт пані Тетяна Логуш — голова фонду «Мистецька скарбниця», яка виглядала, як кінозірка на врученні «Оскара». Дивовижна Ірен Роздобудько йшла, вимахуючи рожевою кулькою і, здавалося, от–от злетить у повітря й звідти посилатиме повітряні поцілунки своїм шанувальникам. Лариса Денисенко рухалася подіумом із грацією досвідченої модельки — досвід співпраці з модельєром В’ячеславом Зайцевим, набутий у роки буремного тінейджерства, не минув намарне! Галина Вдовиченко, аристократична й загадкова, випромінювала стільки радості і втіхи, що глядачі раз у раз вибухали оплесками. Письменниці Анна Багряна і Ярослава Литвин були схожі на юних принцес, що приїхали на свій перший бал, Наталка Шевченко нагадувала блоківську незнайомку в елегантному капелюшку й вишуканій сукні, Елеонора Сімонова зачарувала танцювальними па, а єдиний чоловік у цьому гурті — Андрій Кокотюха — так недбало й невимушено тримався на подіумі, що часом здавалося, ніби він почувається впевненіше, ніж моделі–професіонали.

Одразу ж після показу колекції відбулася прес–конференція, на якій пані Тетяна Логуш повідомила, що всі авторські роботи дизайнера Юлії Лехів із колекції «Коронація слова» буде куплено й подаровано тим письменникам, які демонстрували їх цього вечора.

Леся ВОРОНИНА,
не–модель