«Пенсійна» молодість

Україна, як жодна інша держава у світі, може похизуватися цілою армією молодих і повних наснаги пенсіонерів. Щороку частка українців, які перебувають на заслуженому відпочинку, зростає. І не тільки тому, що нація старіє, і, природно, більшає кількість людей пенсійного віку — у нашій державі діє чимало пільг, користуючись якими власник «особливої» професії може стати пенсіонером не в 55—60 років, а вже у 35.

Фахівці попереджають: ситуація з пільговими пенсіями ставить під загрозу наповнення Пенсійного фонду, адже вже й зараз пенсіонерів майже стільки ж, як і працюючих українців. А тому професії, які вимагають жертв від здоров’я, мовляв, слід зробити максимально безпечними, а термін перебування на шкідливому виробництві — законодавчо обмежити. Лише тоді потреб у пільговій пенсії не буде.

Молоді пенсіонери — балерини і міліціонери

Житомирянка Наталя донедавна працювала операційною медсестрою в одній з місцевих лікарень. Тепер же 35–річна жінка (самій навіть не віриться!) — пенсіонерка. Звісно, вдома на дивані лежати в такому віці не станеш — і медик у минулому влаштувалася працювати вихователькою. Її колишня «медсестринська» зарплата від пенсії, яку тепер отримує жінка, майже не відрізняється, тому й вагань про перехід у новий статус не було. Не жалкує про вихід на пенсію і дільничний міліціонер, 37–річний Олексій, — пристойний стабільний дохід — і ніякої тобі мороки. Навіть працювати не потрібно!

Українське законодавство надає право вийти на пенсію раніше звичайного віку на пільгових умовах чималій кількості українців. «Більше 40% працівників добувної промисловості і майже 6% працівників переробної промисловості мають право вийти на пенсію на 10 років раніше звичайного пенсійного віку. Пенсії за віком на пільгових умовах передбачені також для деяких категорій працівників електроенергетики, будівництва, сільського господарства (доярки, свинарки, трактористи–машиністи) та транспорту (наприклад, водії міського транспорту). Усього кількість осіб, які достроково вийшли на пенсію за віком, становить близько 2,3 мільйона осіб, — каже Лідія Ткаченко, кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, — Окрім того, близько 175 тисяч осіб вийшли на пенсію за вислугою років (артисти, спортсмени, працівники освіти та охорони здоров’я, працівники авіації, деякі інші категорії)».

Далекобійники і балерини, шахтарі й текстильниці — усі вони можуть стати пенсіонерами завчасно. Мають право на пенсію за віком на пільгових умовах і чорнобильці. Молодими отримують пенсійне посвідчення також і військові та міліціонери, працівники спецслужб, охоронці в’язниць. Серед пільговиків — залізничники і працівники метрополітену, моряки і риболови, геологи і лісоруби.

За словами Лідії Ткаченко, нині в Україні близько третини працівників–чоловіків і чверть усіх працівників–жінок зайняті в умовах, що не відповідають санітарно–гігієнічним нормам. Ось держава і намагається «відшкодувати» українцям пільговою пенсією втрачене здоров’я та нерви. «Однак право виходу на пенсію раніше встановленого віку не може вважатися адекватною компенсацією за працю у шкідливих умовах, особливий характер роботи чи низьку заробітну плату, — каже Лідія Ткаченко. — Для кожної окремої людини і для суспільства загалом набагато важливіше (і вигідніше) запобігти втратам здоров’я через несприятливі умови на робочому місці, зберегти і подовжити тривалість активного періоду життя. Натомість можливість раніше вийти на пенсію може бути навіть стимулюючим чинником для зайнятості в подібних умовах. При цьому роботодавцеві часто буває дешевше сплачувати внески чи компенсацію на виплату дострокової пенсії, ніж покращувати умови праці».

До того ж дуже мало хто з новоспечених пенсіонерів припиняє роботу — за даними Міністерства праці та соціальної політики, із понад 13 мільйонів пенсіонерів продовжує працювати 2,8 мільйона. «Здебільшого, отримуючи пенсію за шкідливі чи особливі умови праці, працівник і надалі трудиться на тому ж підприємстві, завдаючи подальшої шкоди своєму здоров’ю», — зауважує Лідія Ткаченко. З іншого боку, не всі спеціальності однаково шкідливі для здоров’я й потребують особливого пенсійного забезпечення. «Необхідно вирізняти професійну придатність, тобто здатність виконувати певні види робіт, обіймати певні посади і працездатність як здатність займатися економічною діяльністю загалом. Якщо працівник із віком утрачає професійну придатність, це необов’язково означає повну втрату працездатності — він може виконувати інші трудові обов’язки чи функції», — зауважує Лідія Ткаченко.

«Білим» пенсіонерам перераховують пенсії, якщо зростає зарплата на їхній колишній посаді

Інше питання, яке більшості українцям видається не справедливим, — це розмір пенсії, яка призначається багатьом пільговикам. «Звичайним «чорним» пенсіонерам нараховують пенсію відповідно до одного «загальнопенсійного» закону, а привілейованим «білим» — за понад 20 нормативно–правовими актами, — зазначає експерт із пенсійного забезпечення та правозахисник Олекса Чорнота. — У працівників силових структур, наприклад, є «свій» пенсійний закон, у прокурорів, суддів, митників — «свої». Приміром, якщо за 30 років «чорного» стажу звичайному пенсіонерові призначають пенсію у розмірі приблизно 40% заробітку, то привілейованому «білому» пенсіонерові за 30 років «спецстажу» призначають пенсію у розмірі 90% заробітку, а декому з привілейованих осіб достатньо мати лише 20 років «спецстажу», щоб одержувати пенсію у розмірі 80% зарплати. Крім того, для нарахування пенсії звичайному пенсіонерові необхідно подати довідку про щомісячний заробіток за понад 13 років роботи. А для призначення пенсії більшості привілейованих осіб достатньо подати заробіток за… останній місяць роботи на привілейованій посаді. От і виходить дуже часто, що якась привілейована особа все своє «трудове» життя працювала на одних посадах, а перед пенсією її переводять хоча б на один місяць на вищу посаду. Із заробітку на цій посаді обчислюватиметься і виплачуватиметься пенсія аж до смерті цієї особи. Окрім того, якщо згодом підвищиться розмір заробітку на цій посаді, тоді від нової заробітної плати будуть автоматично здійснені перерахунки пенсій усім особам, які вийшли колись на пенсію з цієї посади».

Через десяток років пенсіонерів буде більше, ніж працюючих

Тим часом армія українських пенсіонерів щороку поповнюється. У Міністерстві праці та соціальної політики визнають, що в державі спостерігається прискорене старіння населення. І проблема полягає в тому, що цей процес розвивається у нас надзвичайно швидко. «Якщо в 1966 році частка населення пенсійного віку становила 16 %, то в 2006 році його чисельність збільшилась у півтора раза, а до 2046 року зросте до 35% загальної кількості населення України, — каже перший заступник міністра праці та соціальної політики Павло Розенко. — При цьому з 2004 року почалося зменшення чисельності працездатного контингенту, яке дедалі буде прискорюватися. На сьогодні чисельність платників внесків на пенсійне страхування становить 15,2 мільйона осіб, а чисельність пенсіонерів — 13,7 мільйона. Таким чином, на 10 працюючих українців припадає 9 пенсіонерів, і якщо система залишиться без змін, до середини 2020–х років кількість пенсіонерів може перевищити кількість працюючих». Окрім цього, реальна ж кількість платників пенсійних внесків значно менша, ніж кількість зайнятого населення. Зарплати в конвертах даються взнаки: певна частина зайнятих не сплачує внесків взагалі, інші сплачують внески не вище мінімального розміру.

Європа йде іншим шляхом — навпаки, сприяє якомога тривалішому трудовому життю (так званому «активному старінню») своїх громадян. Європейські країни планують, що до 2010 року рівень зайнятості людей віком 55–64 років сягатиме 50 відсотків (тобто половина з них буде працювати). Ми ж своїх відправляємо на пенсію «молодими».

Потрібне безпечне місце роботи, а не пенсія

Експерти з пенсійного забезпечення запевняють: подібна практика з пільговими пенсіями не надто корисна для нашої держави — увесь світ намагається такого уникати. На думку Лідії Ткаченко, аби не відправляти на пенсію працівників молодими, державі, роботодавцям слід подбати про безпеку і належні умови праці — це зменшить і рівень захворюваності, і виробничі травми. Тоді й потреба в пільгових пенсіях відпаде. «Окрім того, Міжнародна організація праці радить державам законодавчо обмежувати тривалість періоду роботи працівників у шкідливих чи особливих умовах таким терміном, який би не шкодив здоров’ю та працездатності», — каже Лідія Ткаченко.

Зменшити ж тиск на пенсійну систему через велику кількість пенсіонерів, на думку експертів, держава зможе, якщо підвищить рівень зайнятості молоді та осіб старшого віку, якщо неформальну зайнятість вдасться максимально перевести в офіційний сектор, а заробітна плата буде високою і легальною. Окрім того, як зазначають демографи, не зайвим було б і підвищити українцям пенсійний вік — особливо жінкам. Адже, мовляв, нинішня межа пенсійного віку для українок є не просто необґрунтованою пільгою, а ще й зумовлює їхню бідність у старості: розмір «жіночої» пенсії у середньому на третину менший, ніж у чоловіків, оскільки вони мають менший стаж і нижчу зарплату. А живуть жінки значно довше.