Згадали, посміхнувшись

«...Враховуючи ріст низового літературного руху в окрузі та кількості починаючих неорганізованих літературних одинаків, які потребують літдопомоги та поради, Сталінська літ’ячейка «Забой» відкриває з 1 лютого безкоштовну літературну консультацію. Адреса — редакція газети «Диктатура Труда». Ось таку інформацію було надруковано в газеті «Диктатура Труда» (нині — «Донбас») від 6 березня 1925 року. А ще роком раніше навколо літературного журналу «Донбас» почали гуртуватися місцеві поети та прозаїки, і саме їхні тодішні зусилля й дали підстави вважати, що нинішню Донецьку організацію Національної спілки письменників України започатковано в 1924 році.

У рік свого поважного 85–річчя Донецька письменницька організація напланувала різноманітних заходів, серед яких — творчі вечори письменників, зустрічі з читачами, презентації нових книг тощо. Одним із перших письменників–земляків привітав відомий донецький художник, заслужений журналіст України, переможець багатьох вітчизняних та міжнародних конкурсів карикатури Микола Капуста. Художник передав виставку шаржів на донецьких письменників, яка нині є постійно діючою в приміщенні тутешнього осередку НСПУ.

...Павло Безпощадний, Володимир Мухін, Микола Гревцов, Павло Байдебура, Андрій Клоччя, Микола Рибалко, Петро Чебалін, Володимир Труханов, Григорій Кривда, Олександр Чепіжний, Іван Костиря, Геннадій Головін, Донат Патрича, Анатолій Мартинов — усього на виставці представлено 36 портретів донецьких поетів і прозаїків. Абсолютна більшість із них шаржі письменників, яких уже немає серед нас. Утім це тільки так звана «перша черга» виставки. Адже є ідея розширити виставку за рахунок портретів письменників, які нині живуть і працюють на Донеччині. Ці шаржі, виконані Миколою Капустою, вже є, і тому, не виключено, до кінця ювілейного року полку добрих карикатур на виставці прибуде.

— З донецькими письменниками я почав співпрацювати дуже давно, — каже художник. — І тепер мені, їй–бо, легше згадати й назвати тих авторів, чиїх книг чи творів я не ілюстрував... Також усі ці роки я малював і веселі шаржі — до ювілейних дат, до виходу нових книг, а то й просто для свого та «клієнтового» задоволення. А кілька літ тому ці роботи навіть удалося зібрати під однією палітуркою — я проілюстрував дотепну книжку пародій та епіграм Петра Бондарчука «По дорозі на Парнас». Сподіваюсь, що колись цей двотомник вийде у світ пристойним тиражем, а поки вирішив передати низку робіт для виставки в приміщенні обласної письменницької організації.

До речі, в «другій черзі» веселої виставки має з’явитися й шарж на Миколу Капусту. Адже віднедавна художник–карикатурист і журналіст став ще й Почесним членом Донецької організації НСПУ.