Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
У свій гараж і арт–кафе ласкаво запрошує Артур Бєлозьоров, засновник LabGarage. (Із сайту labgarage.livejournal.com)
Із розвитком контемпорарі–арт відкривати галереї у найнесподіваніших місцях стало звичною справою. Адже відтепер мистецтво може освоїти будь–який простір. Ідеї митців втілюються у люку від каналізації, дерев’яному туалеті, на узбіччі хайвею, у громадському транспорті, на стінах нетрів. Донедавна одним із найавангардніших місць була Kyjiv 2 Squat Gallery у провулку Бехтєрєвському, 4 г. Заснував найменшу в Європі галерею відомий провокатор Анатолій Федірко. У занедбаній трансформаторній будці, звісно ж, без дверей (бо що там красти — як каже F.), на пожовклих від старості газетах наклеєні дешеві чорно–білі копії фотографій львівського художника Сергія Якуніна, а зі стелі звисають гладенькі камінці, прив’язані на довгі мотузки.
Федірка завжди непокоїло питання, хто ж після нього провокуватиме людей божевільними вчинками. «Буйних мало. Ваше покоління інфантильних. Воно ні на що не здатне», — часом у пориві гніву закидав Федірко. Однак один учень усе–таки знайшовся. Уже третю за місяць виставку в старому гаражі на Пейзажці (вул. Велика Житомирська, 38) проводить куратор, ідейний натхненник, автор музичного проекту Penoplast, один із засновників групи Р.Е.П, молодий перспективний художник Артур Бєлозьоров.
На чорних броньованих дверях свого творіння Артурчик білими літерами написав: «LabGarage, працює з 17.00 по 20.00 без вихідних». «На сьогодні гараж є трендом. Моя галерея — це новий напрям еволюції галерейного простору. Ми прагнемо діалогу з художниками з усього світу, від класиків до тих, хто тільки робить перші кроки. Проводитимемо лекції, семінари, майстер–класи, відеопокази, літературні читання. Не обов’язково навчатися в Академії мистецтв, щоб бути художником. Більшість — самоучки. LabGarage якраз і створена, щоб сприяти їхньому розвитку», — пояснює Бєлозьоров.
У «новоспеченій» галереї не так важливий зміст виставки, як тусовка навколо гаража. Хто не знає, що таке контемпорарі–арт для молодих, прогресивних, безпосередніх і не зациклених на зароблянні грошей художників, той просто зобов’язаний потрапити на перфоменс–відкриття чергової виставки Артура і його друзів. На вулиці тітонька у польових умовах смажить млинці, поряд із нею на вогні хлопці розігрівають глінтвейн. Для непитущих є чай, але сюди зазвичай такі не приходять. Із гаража на повну грає мікс із електронної музики і рок–н–ролу. Майже художник Андрюша Кремов на цілу стіну щось путнє намагається намалювати. У цей час так звана богема у різнобарвному одязі вишиковується у чергу по глінтвейн. Урешті на цілу стіну Кремов «залабав» великий чорний квадрат посередині з написом: «Ти — ЧЛЕН суспільства». Всі в екстазі, чи то від випитого і викуреного, чи то від уміння Андрюші з нічого роботи театралізоване дійство.
З першого квітня LabGarage набула рис арт–лотка. У гараж занесли живопис Віктора Харкевича із серії «Чєтвєростішьє бєлого стіха». Сподіваються, що сюди забреде хтось голодний на актуальне мистецтво і придбає одну–дві роботи київського художника.
А щоб не виникало претензій, що його картини і сама галерея не претендують називатися мистецтвом, Бєлозьоров організував перегляд фільму «Олег Кулик: Вызов и Провокация» режисера Євгенія Мітти, в якому відомий російський художник із українським корінням розказує свою історію становлення на основі уривків із перфоменсів і виставок за 20 років творчої діяльності. Особливо після серії із «собакою» вже ні в кого не виникає сумнівів, що в актуальному мистецтві немає меж і — гальмувати строго заборонено.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>