Дубові діти

04.04.2009
Дубові діти

За неймовірно цікаву справу взялися співробітники Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та Уманського дендропарку «Софіївка». Гуртом вони збираються клонувати тисячолітній дуб Максима Залізняка. Вчені хочуть із пагінця 24–метрового велетня виростити кілька дубових «дітей» — щоб ці нащадки мали таке ж міцне здоров’я та були довгожителями.

Тисячолітній дуб на краю лісу на хуторі Буда Чигиринського району — найстаріший у нашій державі. Подивитися на велетенське дерево сюди приїздять туристи з усієї України, які, на жаль, не завжди поводяться цивілізовано. Оскільки полюбляють засовувати «на удачу» копійки в стовбур, віддирають на пам’ять кору. Окрім того, чіпляються до старого й шкідники, кілька разів його била блискавка. Усе це, звісно, «здоров’я» дубові не додає.

Тож бажання вчених зберегти генетичний матеріал дуба Залізняка цілком природне, хоча й непросте. Адже «старожил має межу свого репродуктивного віку і тепер жолудів не «народжує». Єдиний шлях продовжити дубовий рід — вегетативне розмноження. Якби це була верба, питань не виникало б. Але дуб–довгожитель із віком утратив можливість вегетативного розмноження, його пагінці не здатні утворювати корені.

«Єдиним варіантом може бути розмноження тканин дуба. Такі технології існують. Ми співпрацюємо з Уманським дендрологічним парком «Софіївка», де є спеціальна лабораторія, в якій методом мікроклонального розмноження можна розмножити дуб. Це коли зі звичайних бруньок дерева у спеціальних умовах вирощують пагінці», — пояснив «УМ» Максим Гаврилюк, директор Інституту природничих наук Черкаського університету. Вирощений у лабораторії пагінець можна посадити. Вже через рік черкаські науковці планують виростити гілочки дуба. Якщо вдасться, то з «пробірки» укорінять не один маленький дубок.