«Золота Жар-птиця» змінює формат

12.03.2004

      З планами на рік виклюнулися у цю березневу пору «Таврійські ігри». І ці плани, як завжди, вселили надію на цікаві відрядження, гарну музику, загострення кризи спілкування, якій можна досить успішно протиставити фестивальні дні, й цілодобові тусовки, без яких, як відомо, неможливі навіть фестивалі класичної музики, а вже популярної — тим більше.

      Першими фестивальний марафон розпочинають власне «Таврійські ігри» — вони пройдуть 1-3 травня у Каховці і матимуть цьогоріч порядковий номер 13. Рік — високосний, цифра — 13, одне тішить — не на п'ятницю фестивальні дні припали, а то взагалі хоч бери з собою до Каховки якийсь перевірений оберіг. Хоча кого цей факт аж ніяк не бентежить, так це Глюкозу, «Агату Крісті», Андрія Губіна, «Океанів», «Тартак» та інших передовиків естрадного виробництва, які вже підтвердили свою участь у фестивалі.

      Дитячі «Чорноморські ігри» всьоме поспіль пройдуть у Скадовську. До речі, цей фестиваль, офіційний старт якого призначено на 19 липня, вже зараз працює досить активно, оскільки до відкриття треба встигнути зробити 90 відсотків роботи «Чорноморських ігор»: провести відбіркові прослуховування, обрати найкращих... Молодіжний рок-фестиваль «Рупор», який є спільним проектом «Таврійських ігор» та Нового каналу, прийматиме у серпні Донецьк. А «Ялта» «фольклоритиме» у Ялті в оксамитовий сезон — всі бажаючі приєднатися можуть планувати відпустку на вересень. Традиційно «Таврійські» проведуть «Свято краси в місті краси», організують свята до Дня молоді та Дня незалежності.

      Що зазнало суттєвих змін — так це премія «Золота жар-птиця». Найголовніший музичний рейтинг, варто зауважити, постійно перебував у якомусь русі. «Пера», якими за підсумками голосування експертів нагороджували найкращих, вручали спершу у Каховці, потім у Палаці «Україна», потім знову в Каховці, минулого року організатори оголосили, що через низьку конкуренцію премія не вручатиметься... Наразі ж цей бренд трансформувався в народний хіт-парад, «ефіритимуть» який «Русскоє радіо» та телеканал «М-1». Щодня в ефірі будуть представлені п'ять пісень, релізи яких мають бути датовані 2004 роком. Схема хіт-параду «5-1», тобто той, хто набрав найменше голосів, звільняє місце для нового учасника. Для ефіру дозволяються як концертні зйомки, так і кліпи, щотижня — підсумкова програма. Ротація проекту — з березня по грудень, а в грудні переможці відспівають гала-концерт.

  • Знайти «скриньку», де захована ваша пісня

    Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>

  • Гімн як літургія, марш і романтика

    Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>

  • Паливо революції

    Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>

  • Ведмідь на вухо наступив, та співати будеш

    У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>

  • Вояки з гітарами

    Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>

  • «Вопіющі» 26 років

    Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>