Учора у Мадриді приблизно о 7.30 ранку сталася серія вибухів, які пролунали майже одночасно в трьох переповнених потягах, якими іспанці добиралися до роботи. Щонайменше 173 особи загинули та більше 600 отримали поранення — такі дані про кількість жертв подала вчора в пообідню пору агенція «Рейтер» із посиланням на іспанські органи безпеки. Хоча не було жодного попередження про замахи і ніхто не взяв на себе відповідальність за їх організацію та здійснення, офіційний Мадрид покладає вину на баскську терористичну організацію ЕТА, яку США та ЄС внесли до списку найбільш небезпечних терористичних груп світу. Починаючи з кінця 60-х років, від рук терористів ЕТА загинули більше 850 осіб. Учорашній замах був найбільшим та найстрашнішим за всю історію існування цієї організації.
Речник іспанського уряду Едуардо Заплана назвав замахи «атакою на іспанську демократію», оскільки вони були здійснені за 72 години до початку недільних парламентських виборів. Імовірно, мета терактів — дестабілізація ситуації у країні та перенесення виборів.
Бомби вибухнули в міжміському швидкому потязі на вокзалі Аточа, розташованому в центрі іспанської столиці, та у приміських потягах на станціях Санта-Еухенія і Ель-Позо, в південно-східному передмісті Мадрида. З вокзалу Аточа, де також знаходиться станція метро, побоюючись можливих наступних вибухів, евакуювали людей. Усе вказує на те, що ЕТА прагнула «гучно заявити» про себе перед виборами. Минулого місяця іспанська поліція заарештувала за 140 кілометрів від Мадрида двох членів цієї організації, які везли до столиці на вантажівці 500 кілограмів вибухівки. У грудні минулого року за щасливого збігу обставин вдалося знайти та знешкодити 25-кілограмову бомбу в потязі, який прямував iз Сан-Себастьяна до Мадрида.
Ось на такій трагічній ноті наблизилася до завершення виборча кампінія в Іспанії. Очікують, що на тлі хороших економічних показників, стабільних темпів зростання економіки правляча Народна партія виграє вибори і залишиться при владі. В Іспанії виборчі кампанії завжди були брудними, а значна частина з 34,5 млн. виборців приймала остаточне рішення за тиждень перед виборчим днем. Не є винятком і нинішня виборча гонка. Політичні опоненти переконували іспанців не в тому, що їхня партія краща, а що їхні суперники гірші. Іспанська ліва опозиція вела кампанію звинувачень проти консервативного уряду. На прем'єр-міністра Хосе Марію Азнара покладали звинувачення в тому, що він втягнув країну у війну в Іраку всупереч волі іспанського народу, а у внутрішній політиці ігнорував потреби бідних. Утім ліва опозиція замовчує, що на час вступу 1986 року до ЄС Іспанія була однією з найбідніших країн Європи, а за останні вісім років, коли при владі стоїть консервативний уряд, країна має найкращі в Європі показники економічного зростання — в чотири рази вищі, ніж в інших країнах ЄС. Саме тому період правління консерваторів у Іспанії охрестили «тореадорськими роками». Та будь-що хороше має темний зворотний бік, тому опозиції також є за що зачепитися. Доходи пересічного іспанця досі на 13 відсотків нижчі середніх по ЄС, рівень безробіття (особливо серед молоді) є одним з найвищих у Союзі — 11,2 відсотка. Хоча ще десять років тому він сягав 24 відсотків.
Ймовірно, що «Партідо Популар» таки виграє недільні вибори, хоча і з меншою перевагою та меншою кількістю місць у парламенті. Ймовірно, що прем'єр-міністр Хуан Марія Азнар виконає свою обіцянку і піде з політики, але його наступник Маріано Рахой просто приречений прямувати рейками свого попередника. І жодні теракти не звернуть його з цього шляху.