Людмила Скорогляд із гордістю демонструє ікони, вишиті власноруч. (Фото автора.)
Після отриманої травми хребта і довготривалого лікування черкащанка Людмила Скорогляд знайшла власний спосіб реабілітації. Десять років тому, аби відновити рухливість рук, бо важко було навіть картоплю почистити, вона почала вишивати ікони. Жінка давно переконалася, що таке лікування не тільки допомагає їй тримати себе у формі, а й дарує гарний настрій та віру в себе. Цікаво, що взятися за голку та нитку Людмилу Миколаївну змусив пророчий сон, у якому вона розмовляла з апостолом Петром.
Пані Людмила свого часу закінчила фізкультурний факультет Черкаського педінституту і пропрацювала у спортивній дитячій школі Черкас. На цій роботі з нею й сталося нещастя. Після травми лікарі діагностували в жінки компресійний перелом шийного грудного відділу хребта. В неї почалося порушення кровообігу верхніх і нижніх кінцівок, тож лікування було важким, тривалим, довелося перенести навіть операцію.
«Сама не можу повірити, але справді бачила себе на операційному столі. А потім ніби йду по сходах і опиняюся на хмарах. Дивлюся вниз і бачу подвір’я біля нашого будинку. Там стоїть мій чоловік і за руки тримає двох наших синів», — розповідає «Україні молодій» Людмила Миколаївна. Вона каже, що у тому сні підіймалася все вище й дісталася тунелю, у кінці якого були двері. Коли вони відчинилися, побачила силует чоловіка з борідкою та німбом над головою. Він запрошував пані Людмилу заходити. Та вона вперто повторювала, що їй треба повернутися додому, де чекають чоловік та сини. Тоді незнайомець у білому широкому одязі легенько відсторонив жінку рукою, і Людмила Миколаївна прокинулася після наркозу. Певно, якісь слова вона промовляла вголос, бо згодом сусідки по палаті здивовано запитували: «Ти що на небі була і з Богом розмовляла?».
Уже після одужання Людмила Миколаївна пішла до храму. А там побачила ікону, на якій упізнала лик чоловіка з німбом над головою. То був апостол Петро. Пані Людмила дивилася на ікону святого й думала, якою б вона стала, аби її вишити. Так вона вирішила взятися за голку з ниткою.
«На мою думку, вишивання — це найкраща трудотерапія для хворих рук. Мені, наприклад, було нудно розминати пальці традиційною кулькою, а тут і гімнастика відчутна, і результат роботи є — така чудова ікона. Спеціально підрахувала: щоб вишити одне таке полотно, треба голкою десять тисяч разів туди–сюди повертіти», — пояснює Людмила Миколаївна і показує мені свої роботи.
Черкащанка пригадує, що першу ікону із зображенням Ісуса Христа вишивала цілих півтора року. Реабілітація давалася важко: траплялося, вона навіть не могла тримати голку в пальцях. Але не здавалася і знову бралася за вишивання. Зате скільки радості було, коли роботу над іконою було завершено!
За десять минулих років у Людмили Миколаївни назбиралося більше сорока вишитих ікон. На створення одного такого полотна вона підбирає кольорові нитки більш як 50 тонів, тож її картини схожі на справжні витвори мистецтва. Окрім ікон, черкаська майстриня вишиває квіти та знаки Зодіаку, котрі дарує рідним та друзям на іменини та свята. А нещодавно вишила своїй подрузі портрет її друга. Орієнтиром була звичайна фотографія чоловіка.
У Людмили Скорогляд було вже дві персональні виставки в Черкаському художньому музеї. Людям подобається її творчість, тож схвальними відгуками вони заповнили цілий зошит. Цікаво, що дехто інколи не вірить, що ці ікони — вишиті. На одній із виставок відвідувачка навіть пробувала пошкрябати полотно пальцем, аби переконатися, що воно не намальоване. Тому свої ікони пані Людмила спеціально не ховає під скло. І не продає їх. Тільки дарує. Її роботи є навіть за океаном — в Америці та Канаді.
Незабаром у Людмили Миколаївни ювілей. І вона мріє про ще одну виставку, адже вишила ще 15 нових ікон. Майстриня вже й назву знайшла для майбутньої експозиції — «З вірою в душі». Жінка каже, що її сини допомагають створити сайт в інтернеті, де б з її роботами могли ознайомитися усі бажаючі: і ті, хто займається вишиванням для душі, і ті, кому потрібна реабілітація для рук.
«Раджу людям, які мають проблеми зі здоров’ям, не опускати рук. Шукайте собі заняття до душі. Мені допомогло вишивання ікон, а ви можете взятися за в’язання. По собі знаю, це обов’язково відволікатиме від важких думок і додаватиме гарного настрою», — закликає Людмила Скорогляд.
За творчість, яка відроджує духовність в Україні, православна церква нагородила Людмилу Скорогляд Орденами святої Варвари та святого Архістратига Михаїла.
Найскладніше для журналістів, що замірилися на інтерв’ю з чільником Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова, академіком Василем Лазоришинцем, — застати директора в кабінеті: він переважно в операційній або в місті в справах Інституту чи Академії медичних наук України. >>
Зміни в режимі сну з віком, як з’ясували вчені, пов'язані з меншими шансами на якісне старіння. >>
юдський мозок, як загалом й інші органи, старішає поступово, але цей процес часто залежить від генетики та способу життя. >>
Порівняно з одруженими – неодружені люди мають на 80% вищий ризик розвитку депресії. >>
Відтепер у Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М. В. Скліфосовського пацієнти з гострим мозковим інсультом та іншими патологіями судинної системи зможуть отримувати набагато якіснішу, ніж раніше, медичну допомогу. >>
Прокурори Тернопільської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях стосовно трьох лікарів та завідувача офтальмологічного відділення районної лікарні. >>
