Потрапили в «стайні» на вудку

31.03.2009
Потрапили в «стайні» на вудку

Перша вимога учасника луганського мітингу: «Бабу Параску — на Аляску». (Фото автора.)

Рік тому — 21 березня 2008–го — Луганська обласна рада передала офшорній компанії «Артікус Інвестмент Ltd.» (Британські Віргінські острови; українське псевдо — ТОВ «Луганськвода») в т. зв. концесію левову частку системи водопостачання області. Рік минув; мешканці області з нетерпінням очікували бодай якогось звіту чи то від концесіонера, чи від керманичів облради («концесієдавця»). Однак не дочекалися. Замість звіту спраглим луганчанам було запропоноване всеукраїнське шоу під назвою «Криза — стоп!»

У День театру місцем проведення мітингу було обрано саме Театральну площу обласного центру. Тому чи не кожен власник фотоапарата вважав за обов’язок зафіксувати мальовничу афішу, що запрошувала луганчан і гостей міста відзначити свято Мельпомени. Хоча дійство, яке очікувало народ, скоріше, проходить по відомству Талії — музи комедії.

Уже на підступах до «Театралки» зосередилося ціле стадо машин, серед яких поодинокі «Жигулі» та «Деу» виглядали білими воронами (зазвичай у цьому місці машини не паркуються). І якось важко повірити у щирість ораторів, котрі скиглять про голодне животіння, маючи персональні авто.

Не залишився не поміченим і такий фінт організаторів. Вони огородили місце для мітингувальників рядами агітаційних наметів. Вийшла така собі «стайня», у межах якої натовп просто змушений був здаватися багатотисячним. А з іншого боку — в такий спосіб легше контролювати шеренги проплачених прапороносців. Їх вишикували в каре. Більшу частину — ближче до ґанку, але й про задні ряди не забули. Від того ілюзія суцільного заповнення майдану ставала ще більш переконливою (поки не зайдеш із тилу і не пересвідчишся у величезних порожнинах всередині натовпу).

На цей ефект і покладався головний луганський «регіонал», народний депутат Олександр Єфремов, коли, відкриваючи мітинг, відразу прибрехав: «Завтра вам скажуть, що нас тут зібралося зовсім не багато, але тут, на площі, присутні 10 тисяч!»

Олександрові Сергійовичу не звикати робити приписки. Але проблема в тому, що дана площа є постійним місцем проведення мітингів, і її можливості всім і давно відомі. Тому можна з усією відповідальністю стверджувати: усього «синім» пощастило мобілізувати максимум чотири тисячі людей. І то з допомогою «братніх» партій — ПСПУ, КПУ, соціалістів.

І це була принципова їхня помилка. Адже проблеми з масовістю все одно очевидні, а конкурентам довелося надавати слово. А який Єфремов може конкурувати в популізмі з комуністами? Тому Олександр Сергійович, при всьому своєму природному рум’янці, в порівнянні з місцевим «вождем» комуністів виглядав дуже блідим...

 

ЦІНА ПИТАННЯ

До речі, про платних прапороносців. Як з’ясувалося з приватних розмов, економічна криза відбилася й на цьому виді бізнесу.

Якщо раніше за годину махання вудкою з прапором платили 50 гривень, тепер за таку послугу дають усього лише «тридцятку».