Мешканці острова Майотта в Індійському океані минулої неділі проголосували на референдумі за те, щоб стати частиною Франції, повідомляє «Франс пресс» із столиці острова Мамуджу. В голосуванні взяло участь 61 відсоток остров’я із правом голосу, з яких 95 відсотків сказало «так» приєднанню до Франції. Вони оцінили французьке громадянство та членство в ЄС вище місцевих традицій: полігамії та верховенства ісламських судів, від яких тепер доведеться відмовитися. Острів Майотта до цього часу мав статус заморської території зі специфічними автономними правами.
Результат позавчорашнього голосування означає, що до 2011 року цей острів із 200 тисячами переважно мусульманами, що його населяють, повністю закінчить інтеграцію з Францією, яку було розпочато ще 1974 року. Того року архіпелаг Комори у складі чотирьох островів здобув незалежність від Франції. Мешканці трьох із чотирьох островів висловилися за створення незалежної держави, а жителі Майотти побажали залишитися під протекторатом Франції. Адміністрація Коморських та Африканський Союз не визнали результатів того референдуму і тепер вважають Майотту «територією, яку окуповано Францією».
Президент Франції Ніколя Саркозі привітав результат референдуму як «історичний момент для Майотти».
Минулих вихідних сотні мешканців Коморських островів протестували проти проведення референдуму на острові Майотта і палили французькі прапори. Але ці протести було організовано, швидше, урядом Комор, бо рядові мешканці також не проти отримати переваги французького громадянства. Із 200 тисяч мешканців Майотти третину становлять втікачі з трьох інших островів Коморського архіпелагу, який розташований у Мозамбікській протоці між узбережжям Африки та Мадагаскаром.
Франція до цього часу мала чотири заморські департаменти: Гваделупу та Мартініку в Карибському басейні, Французьку Гайану на північному узбережжі Південної Америки і Реюньйон в Індійському океані. Загалом ці території нараховують два мільйони мешканців. Майотта стане п’ятим заморським департаментом. Франція також має дві так звані «заморські території» в Тихому океані: Нова Каледонія та Французька Полінезія. Але вони не є повноправними частинами Франції.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
