Мер не з космосу, а з народу

Міжнародна неурядова організація «Мери світу» зі штаб–квартирою в Лондоні з 2004 року укладає рейтинги найкращих міських голів. Найуспішніший із мерів щороку отримує нагороду. Переможців обирають за підсумками інтернет–голосування та за висновками фахівців організації. «Найкращим мером світу» визнавали міських голів столиці Албанії — Тирани — Еді Рама (2004), Афін — Дора Бакоянніс (2005) та Мельбурна — Джона Со (2006). З 2007 року принцип визначення переможця вдосконалено: головна нагорода відтак отримала назву «Приз найкращому мерові світу» і призначається голові міста з населенням більше 500 тисяч мешканців, а допоміжна — Почесна грамота — присуджується мерові міста, населення якого нараховує менше ніж півмільйона. Минулоріч найкращим мером визнано Хелен Зілле, голову Кейптауна (Південно–Африканська Республіка), а «Почесна грамота найкращому мерові» дісталася голові Цюріха (Швейцарія) Елмару Ледергерберу. В обґрунтуванні перемоги Хелен Зілле зазначено: «У ПАР рівними їй є лише Дезмонд Туту та Нельсон Мандела». Зілле є не лише мером одного з найкрасивіших міст світу, а й лідером провідної опозиційної партії країни — «Демократичний альянс».

На парламентських виборах, які відбудуться цього року, «Демократичний альянс» буде змагатися за більшість у парламенті. Зілле ще не визначилася, чи в разі перемоги залишиться мером Кейптауна, чи пересяде в крісло голови уряду.

Хелен Зілле народилася 9 березня 1951 року в Йоханнесбурзі в родині з єврейським корінням. Її дідусь із материного боку та бабуся по батьковій лінії в 30–х роках минулого століття втекли з Німеччини, рятуючись від нацистських переслідувань. Закінчила факультет мистецтв Вітватерсрандського університету. Володіє англійською та німецькою мовами, а також двома мовами тубільного населення: афрікаанс та ксоса. З 1982 року одружена з професором Йоханом Марі. Подружжя має двох синів.

Хелен Зілле розпочала кар’єру як політичний оглядач газети «Ренд Дейлі Мейл». Саме завдяки її журналістському розслідуванню світ дізнався 1977 року про обставини вбивства борця з апартеїдом Стівена Біко, а заразом і про саму авторку. Після цього Зілле стала активісткою опозиційної Демократичної партії, боролася з апартеїдом.

Нині на її плечах лежить відповідальність за підготовку міста до проведення фінальної частини Чемпіонату світу з футболу 2010 року, будівництва надсучасного стадіону «Грін Пойнт» та вирішення решти «мундіальських» питань. Але головними завданнями Зілле вважає зниження рівня злочинності та ліквідацію нетрів Кейптауна, де процвітають алкоголізм і наркоторгівля. Центральна частина Кейптауна з казковими пляжами, на яких гуляють пінгвіни, — неймовірної краси. Місто поруч із Парижем чи Римом входить до десятки найбільш відвідуваних туристами міст. Розкішний центр цього «африканського гібриду Парижа з Нью–Йорком» лежить на мальовничому злитті Атлантичного та Індійського океанів, але з півночі оаза розкоші оточена нетрями халуп із збудованих із фанери, жерсті та картону. Їх звели на самозахоплених землях африканці, що прибули з провінції в пошуках кращого життя.

Хелен Зілле збудувала реабілітаційні центри для наркоманів, домоглася збільшення урядового фінансування на боротьбу з наркоторгівлею. 8 березня 2008 року особисто очолила масовий марш проти наркотиків у столиці країни — Йоганнесбурзі. Крім того, було радикально збільшено кількість поліцейських, запроваджено чергування поліції у вагонах метро та наземному міському транспорті. У місті з населенням 3,5 мільйона осіб за безпеку відповідають... 250 тисяч поліцейських та 30 тисяч детективів у цивільному, тобто приблизно один правоохоронець на 12 городян. Це, певно, світовий рекорд. Водночас Зілле першою організувала систему медичної та юридично–судової допомоги мешканцям кейптаунських нетрів.

1994 року в Кейптауні було 28 тисяч таких халуп, а 2006 року, коли Хелен Зілле вступила на посаду, кількість таких «будиночків» у 222 нелегальних поселеннях досягла аж 105 тисяч. Мешканцями цих нетрів є 460 тисяч родин. Створено програму їх розселення, але на соціальне житло потрібно чекати близько 20 років. Наразі за програмою мера відремонтовано в незаконних поселеннях 4500 туалетів та збудувано 2500 нових, відремонтовано 500 існуючих водоколонок та збудувано 1400 нових. Одночасно Хелен Зілле розробила розраховану на 2,5 року, тобто до початку Мундіалю, програму повної ліквідації незаконних поселень. Приблизно 100 тисяч родин, які здатні платити квартплату, буде переселено до приватних котеджів на кілька сімей, а незаможні — до скромних соціальних квартир у багатоповерхівках. Вартість цього плану дорівнює загальному річному бюджету міста. Організовано 2700 ліжок у притулках для бездомних, центри реабілітації та працевлаштування для таких «вуличних осіб». Їм надають роботу в бригадах, які витирають графіті на стінах будинків чи прибирають собачі купи на пляжах. Непрестижно, але це перший шанс для людей, які роками мешкали на вулицях, повернутися до нормального життя.

Хелен Зілле є активною на міжнародній арені, передусім у засудженні тоталітарних режимів. Вона закликала президента ПАР Табо Мбекі припинити «тиху дипломатію» з Зімбабве та виключити цю країну з Африканського Союзу та ООН.