Поки ті політичні сили, яким пощастило на парламентських виборах пройти до Верховної Ради, залишаються на виду, про ситуацію в інших партіях широкому загалу майже нічого не відомо. Звісно, події у, наприклад, партіях Радикального прориву або «Авангард» навряд чи будь–коли цікавили когось, окрім їхніх членів. Але непомітними для громадськості стали й такі колись потужні партійні монстри, як НДП або СДПУ(о). Соціалістична партія Олександра Мороза, який колись скромно іменував себе моральним авторитетом нації, а свою силу — «єдиною справжньою опозицією режиму Кучми», після переходу в «антикризовий» союз із Партією регіонів і комуністами також опинилася на маргінесах і випала з народного поля зору. Та останніми днями через внутріпартійний конфлікт абревіатура СПУ знову з’явилася на сторінках преси.
21 березня політрада Соцпартії на своєму засіданні виключила з лав партії колишніх міністрів освіти — Станіслава Ніколаєнка та аграрної політики — Олександра Баранівського. В офіційному формулюванні сказано, що партійних квитків відомих соціалістів позбавили за «дії, несумісні з програмою та статутом партії» і виступи з критикою партійної роботи в непартійній пресі.
Ніколаєнко, який на цій політраді присутнім не був, оскільки перебував у Туреччині, вважає, що причиною його виключення стала критика дій голови СПУ Олександра Мороза. І він, і Баранівський уже давно і в колі однопартійців, і відкрито заявляли про те, що «моральному авторитету нації» пора на пенсію. Та незмінний упродовж 18 років існування СПУ голова і його партійні прихильники, схоже, вважають інакше. У відповідь «опозиціонери» скаржаться на те, що Мороз підпав під вплив «головного балетмейстера Соцпартії» Миколи Рудьковського, який «зганьбив СПУ».
Очевидно, під «балетмейстером» Станіслав Миколайович має на увазі нещодавні вальсування пана Миколи на київському Віденському балу. Чи не найбільше Ніколаєнка обурює те, що раніше Рудьковський навіть жорсткіше, ніж він, критикував Мороза, звинувачуючи його в лібералізмі. «Але партія, замість того щоб виключити Рудьковського, через якого втратила близько 30 відсотків голосів, виключила мене!» — скаржиться екс–міністр, наголошуючи на тому, що секретар політради СПУ Ярослав Мендусь разом із Рудьковським «заволоділи свідомістю Мороза».
Оскаржувати рішення політради про їхнє виключення вигнанці не збираються, але зауважують, що СПУ вкрай необхідне оновлення. Розкольниками Ніколаєнко й компанія себе не вважають, зазначаючи, що зараз партії загрожує не розкол, а смерть. Звісно, якщо вона й надалі «пливтиме за течією» замість проводити зміни. За словами пана Станіслава, багато низових організацій стоять на їхньому боці, а отже, ситуація з виключенням іще не остаточна. Тим паче, що бюро Нижньосірогозької парторганізації СПУ (Херсонська область, із якої походить Ніколаєнко) та ще кілька райкомів ухвалили рішення про поновлення екс–міністра освіти в лавах партії. Надалі, за словами Ніколаєнка, всеукраїнська конференція соціалістів, які виступають за реформи в партії, ініціюватиме проведення з’їзду і створення організаційного комітету за оновлення СПУ. «І скільки разів Мороз буде нас виключати — стільки ж разів нас знову прийматимуть», — переконаний політик.
А тим часом президія Центральної контрольної комісії Соцпартії ухвалила рішення застосувати партійні заходи до тих низових осередків, які «на порушення статуту СПУ» відновили Станіслава Ніколаєнка в партії.