Неоднозначні відчуття залишив виступ головних україн­ських претендентів на медалі Олімпійських ігор у фігурному катанні. З одного боку, київ­ська пара Тетяна Волосожар і Станіслав Морозов поліпшила свій минулорічний результат у цифровому еквіваленті: торік на чемпіонаті світу українці здобули 173,62 бала, а на ниніш­ньому форумі в Лос–Анджелесі — 175,61. Утім якщо минулоріч наш спортивний дует опинився під самим п’єдесталом пошани, на четвертому місці, то тепер розташувався на доволі скромній як для себе шостій позиції. Такі пертурбації свідчать про гостру конкуренцію й те, що явних «любимчиків» у суддів наразі немає. А от чи справді є користь від тренувань Тетяни й Стаса у Німеччині в порівнянні зі столичною «Крижинкою», засвідчить прокат на Олімпіаді–2010 у Ванкувері.

Дива таки не сталося — віце–чемпіон України не зміг пробитися до квартету найкращих команд Кубка виклику. Але навіть на чужому майданчику у французькому Шоле у завершальному матчі чвертьфінальної серії молоді кияни показали зуби і вчинили гідний спротив досвідченому колективу господарів.

Ця людина є однією зі знакових фігур, за якими нашу країну впізнає цілий світ. Яна Клочкова разом з іншими успішними спортсменами своїми перемогами зробила для позитивного образу України чи не більше, ніж усі дипломати Міністерства закордонних справ разом узяті. Тиждень тому «Золота рибка», як прозвали плавчиню за її тріумфи на світовій арені, заявила про завершення «водної» кар’єри. Разом із Клочковою це зробив і ще один відомий вітчизняний плавець — Денис Силантьєв.
Але такий крок зовсім не означає, що ці відомі особистості забудуть про свій вид спорту. Яна та Денис переповнені амбітних ідей підняти вітчизняне плавання на новий рівень, тепер уже в ролі функціонерів. Про ці задуми, а також про причини, які змусили 26–річну плавчиню залишити великий спорт, і випитував у Клочкової кореспондент «УМ».