Квант милосердя

Знахарі не допоможуть, а на ліки немає грошей

Місяць тому матері 35–річного Олександра встановили діагноз «рак». Фа­хівці призначили дату операції та розповіли, що після видалення пухлини жінці треба буде пройти курс хіміотерапії. Відразу попередили: шукати медикаменти родині, швидше за все, доведеться самостійно. Адже в лікарні швидко закінчуються препарати, закуплені за бюджетні гроші. І невідомо, чи вистачить цих запасів для всіх пацієнтів. «Тому, якщо маєте можливість, придбайте ліки самостійно чи знайдіть спонсора, який би оплатив лікування», — порадив Олександрові онколог.

Дізнавшись, скільки грошей треба було викласти за необхідні ліки, чоловік впав у відчай. Навіть продавши хату з усім нажитим крамом, він не назбирав би необхідної суми. А щодо спонсорів — де їх у селі знайдеш? Тим паче що допомога потрібна не маленькій дитині, яку кожен пожаліє, а старій жінці, про яку більшість як не скаже, так подумає: «Віджила своє»... У той нелегкий час родина прийняла рішення відмовитися від лікування, а там що буде, те й буде. Жінка заварювала якісь трави, «прописані» місцевим знахарем, і не з’являлася в онкодиспансері. Таким чином, вона неабияк ризикувала потрапити в лікарню з неоперабельним раком, коли найкращі хірурги вже не зможуть нічого зробити. Виникає питання: як таке могло статися?

Спеціалісти пояснюють, що серйозна загроза дефіциту онкопрепаратів виникла через світову фінансову кризу, яка не могла не зачепити Україну. І якщо в нас щось кардинально не зміниться, вже за кілька місяців «відмовників» від лікування стане дуже багато.

«4—5 років тому тільки 10–15 відсотків онкологічних хворих, які потребували медикаментозного лікування, могли отримати необхідні ліки за бюджетні кошти, — нагадав головний онколог України, директор Національного ін­ституту раку Ігор Щепотін. — Після початку реформування онкологічної служби держава забезпечувала безкоштовними препаратами близько 50 відсотків таких пацієнтів. Але у зв’язку з фінансовою кризою ця кількість зменшиться вдвічі. Річ у тім, що зростання курсу долара призвело до суттєвого подорожчання медикаментів (у 1,5 — 2 рази), а квоти на закупівлю препаратів у країні залишились на попередньому рівні — 115 мільйонів гривень на рік. Крім того, ми вперше зустрілися з таким феноменом: у нас є гроші на закупівлю медикаментів, ми оголошуємо торги, але компанії — виробники та продавці ліків — не виходять до нас на торги. Чому? Бо компанії бояться віддати нам ліки, а потім не отримати відповідної оплати. А перед­оплата медикаментів заборонена...»

20 мільйонів на порятунок хворих від раку

Виходить, «державні» ліки від раку сьогодні зможе отримати лише п’ята частина пацієнтів. А решті, кому бюджетних медикаментів не вистачить, доведеться або купувати все самостійно в аптеці, або просто відмовитися від лікування і тим самим втратити єдиний шанс зберегти життя. Спеціалісти побоюються, що це призведе до значного підвищення показника смертності від раку. Єдина надія — на благодійників, які могли б оплатити доровартісне лікування.

«Хочу відзначити, що за останній час до нашого лікувального закладу звертаються багато благодійників, які допомагають пацієнтам вижити в цій складній ситуації, — ділиться Ігор Щепотін. — А нещодавно наш інститут та обласні онкологічні диспансери отримали партію протипухлинних препаратів на загальну суму майже 20 мільйонів (!!!) гривень від благодійного Фонду Бориса Литовського «Здоров’я нації». Усі препарати зареєстровані в Україні та входять до Національного переліку лікарських препаратів МОЗу. Цей жест доброї волі дозволить надати допомогу майже 8 тисячам хворих, які не мають коштів на самостійну оплату лікування. І ми, онкологи, безмежно вдячні за це Борису Литовському. Адже сенс нашого життя — рятувати хворих. І коли ми відчуваємо, що «сидимо» в цьому «окопі» не самі, то ще з більшим натхненням боремося з цим злом».

За словами спеціаліста, Національний інститут раку отримав препаратів на сім мільйонів гривень, решту розподілили серед регіональних онкоцентрів. І ті хворі, які зараз перебувають у цих закладах на лікуванні, будуть послідовно отримувати безплатні медикаменти — до того моменту, поки вони не закінчаться. Але до кінця року «благодійних» запасів не вистачить — вже влітку лікарі з пацієнтами муситимуть шукати нові варіанти вирішення проблеми.

«Кожного року в нашій країні вперше виявляють близько 500 дітей, хворих на рак. І переважну частину цих пацієнтів (близько 300 дітей з усієї країни) приймає наше відділення, — розповів «УМ» завідувач відділення дитячої онкології Національного інституту раку Сергій Павлик. — Слава Богу, сьогодні ми практично на 100 відсотків забезпечені цитостатиками і на 50–60 відсотків — препаратами супроводу (антибіотиками тощо). Але, як правило, восени ми вичерпуємо ці запаси, а тоді, щоб урятувати життя дітей, просимо допомоги, де лише можна. Залучаємо благодійні організації, спонсорів, меценатів, українські та іноземні фонди. На щастя, для дітей завжди вдавалося знайти кошти на лікування».

Щодо дорослих, то їхні перспективи не такі райдужні. За прогнозами онкологів, уже влітку пацієнтів знову не буде чим лікувати. А таких людей, які захотіли б одномоментно викласти з кишені 20 мільйонів гривень на потреби абсолютно незнайомих страждальців, у нас небагато... «Наше суспільство стало жорстоким, — каже Ігор Щепотін. — Здорові люди часто дивляться на онкохворих, наче на тварин у зоопарку, і зазирають через паркан: як вони там? Українці чомусь вважають, що біда хворого на рак — не їхня проблема. А насправді кожен із нас може опинитися за цим парканом, оскільки рак не зважає на соціальний статус чи кількість грошей на банківському рахунку. Тому я звертаюся до всіх, хто може надати фінансову допомогу онкохворим: не будьте байдужими до чужої біди».

* * *

Учора «УМ» зателефонувала до пана Олександра і дізналася, що його мама все–таки вирішила лікуватися в онкодиспансері. Медики розповіли родині, що «благодійні» ліки, необхідні для хіміотерапії, надійдуть до медичного центру з дня на день. Тож є надія, що ця історія матиме щасливе закінчення...

ДОВІДКА «УМ»

За даними Національного канцер–реєстру, в Україні щорічно реєструється понад 160 тисяч нових випадків захворювань на рак, а кількість померлих від онкопатологій перевищує 87 тисяч осіб. На обліку онкологічних закладів сьогодні перебувають понад 910 тисяч людей, тобто на кожні 50 мешканців України припадає один онкологічний хворий.