Як козаки в Гренландію літали

24.03.2009
Як козаки в Гренландію літали

Посадкова смуга — як скло: Іл–76 у Гренландії.

На тлі байдужості українського уряду до власного війська останнє тримається на ентузіазмі професіоналів, людей, котрі вболівають за свою справу і не мислять себе ні в чому іншому. Тим часом українські військові потрібні скрізь: в Афганістані — щоб лікувати людей, у морях Сомалі — щоб захищати моряків від піратів, у Косово та Ліберії — аби підтримувати хиткий мир. Українських військових кличуть туди, де ніхто інший не впорається. Єдина умова — щоб «хтось» заплатив, бо власний уряд — «мачуха». Сьогоднішня розповідь про унікальний досвід для пілотів нашої військово–транспортної авіації: з 7 до 27 березня два українські екіпажі та літак наших Збройних сил Іл–76 МД здійснюють рейси з Данії до найбільшого і найхолоднішого острова на планеті — Гренландії, де злітно–посадкова смуга вкрита льодом. Як і за давніх часів, доля носить наших козаків по цілому світі, цього разу — на арктичну кригу.

 

Рейс — у полярний світанок

Представники Міноборони України і зброй­них сил Королівства Данії своєрідний протокол намірів про співпрацю у сфері авіаційних транспортних перевезень підписали в січні 2008–го. Упродовж майже восьми місяців тривала деталізація міжнародного контракту, і восени сторони завізували вже повністю узгоджений варіант спеціальної Декларації. На прохання данців український військово–транспортний літак Іл–76 МД до 27 березня цього року щодня доставлятиме пальне на метеорологічну станцію «Норд», разом — щонайменше 700 тонн, для цього його обладнали спеціальною цистерною. Родзинка в тому, де знаходиться станція «Норд»: острів Гренландія — найбільший на земній кулі острів, понад 80 відсотків території якого вкриває крижаний панцир товщиною подекуди до трьох з половиною кілометрів. Тож унікальна операція дістала назву «Козаки на кризі».

Завдання не з легких — здолати 1200 кілометрів від авіабази в Туле і в умовах арктичного клімату не приземлитися, а «прильоднитися» на вкритому кригою летовищі. Улітку злітно–посадкова смуга звільняється від льоду, але запопадливі данці акцентують на іншому: смуга не бетонна, а гравійна, і після кожного рейсу суперважкого літака її довелося б ремонтувати. З огляду на специфіку посадки–злету враховано також світовий фактор: узимку Гренландія ще спить в обіймах полярної ночі, а в березні вже світліше. 10 березня українські військові льотчики здійснили ознайомчий політ над Гренландією, а наступними днями доправили до станції «Норд» снігоочисний автомобіль, засоби аварійного рятування та продукти харчування, а також першу партію пального.

Досвід і «заробітчанство»

У військових фахівців Данії був вибір екіпажів для польотів на крижаний острів: у Міноборони України запропонували до ста варіантів, відтак данці вирішили влаштувати нашим авіаторам своєрідний попередній іспит — максимальний бал здобули два екіпажі авіаційно–транспортної бригади, яка базується в Мелітополі. «У нас троє офіцерів із Данії побували наприкінці лютого, — розповів командир авіабригади Олександр Пасіченко. — Гості хотіли остаточно переконатися в надійності нашого військово–транспортного літака Іл–76МД. А ще — познайомитися з пілотами, побачити наших військових у роботі».

Українській стороні «Козаки на кризі» також будуть вельми корисними. Насамперед — практика: два екіпажі поповнять досвід власної роботи в небі, який потрібен для залучення українських пілотів до інших міжнародних операцій і проектів. Крім того, для українських військових і оборонного відомства це ще й заробіток — данці оплачують більш як сто годин «чистого» польоту, і вартість потрібного для транспортування палива, якого потужний Іл–76 щогодини «ковтає» десять тонн. Операція проходить із 7 до 27 березня, і, за даними Міноборони України, за кожну льотну годину Данія сплачує Україні 1300 доларів (повний розрахунок — упродовж декади по завершенні операції, не пізніше 6 квітня). Зароблені в рамках цього проекту кошти підуть на відновлення справності військово–транспортних літаків Ан–26, що стоять на озброєнні Повітряних сил ЗСУ.

Присутній у Мелітополі представник українського Міноборони Олександр Кулібаба у розмові з журналістами закцентував, що наше оборонне відомство, попри надто оптимістичні запевнення уряду й особисто пані Тимошенко, функціонує в умовах дефіциту коштів, і доводиться задіювати будь–які резерви підготовки до участі в багатонаціональних миротворчих операціях як українських авіаторів, так і літаків, котрі на балансі МО практично припадають порохнявою. Представник ЗС Данії Уве Уруп Мадсен зізнався, що досі вони обходилися послугами власних «Геркулесів» чи приватних компаній. Тепер ось данці сподіваються на тривалу співпрацю з українцями, аби 20–тонні гумові баки з паливом доправляли на арктичну метеостанцію «Норд» саме потужні Іл–76МД.

Що ми робимо в Данії?

Доки цей матеріал готувався до друку, стало відомо, що 16 березня до Королівства Данія з візитом відбула українська військова делегація на чолі з тимчасово виконуючим обов’язки першого заступника міністра оборони України Валерієм Іващенком. До складу української військової делегації також увійшов командувач Повітряних сил ЗСУ генерал–полковник Іван Руснак. Головна мета візиту — українсько–данські консультації з воєнно–політичного співробітництва та ознайомлення з перебігом операції «Козаки на кризі».

У данському місті Ольборг Валерій Іващенко відвідав авіабазу королівських військово–повітряних сил Данії, зустрівся з в. о. командувача авіабази бригадним генералом Максом Нільсеном та командувачем операціями тактичного авіаційного командування генералом Керном Одерсхеде. Українські фахівці оглянули навчально–тренувальний центр збройних сил Королівства Данія, де наразі проходять стажування військовослужбовці служби правопорядку ЗС України.

Аби познайомитися власне з «Козаками на кризі», 18 березня Валерій Іващенко разом із заступником постійного секретаря міністерства оборони Королівства Данія Крістіаном Фішером вилетів з Ольборга на острів Гренландія. Упродовж трьох днів українська військова делегація знайомилася з роботою оперативного центру з реалізації операції «Козаки на кризі», зустрілася з українськими льотчиками Іл–76МД.

  • Волевиявлення невільних

    Вибори на окупованих територіях Донецької та Луганської областей іще навіть не почалися, а ексцеси довкола них уже тривають. Минулої п’ятниці активісти та симпатики полку «Азов» влаштували під стінами Верховної Ради ціле фаєр-шоу, погрожуючи розігнати парламент, якщо вибори (а відповідно, і легітимізація самопроголошених «республік») усе-таки відбудуться. >>

  • Євробачення-2017. Показує гривня-ТБ

    Блискуча перемога Джамали, окрім усього іншого, означає й потребу прийняти наступний конкурс у Києві. Втім це може бути й інше українське місто. Пропозиція організувати Євробачення-2017 у Криму, звісно, звучить вельми привабливо, але будьмо реалістами. >>

  • Так минають прем’єри

    Недавня відставка Арсенія Яценюка була довгим та болісним процесом. Але найбільш прикрим є не це. А те, що Яценюк пішов примусово-добровільно: не тоді, коли відчув, що настав його час, а тоді, коли його підштовхнули до цього чисельні й заплутані «договорняки» на найвищому рівні. >>

  • Термоядерні промені чучхе

    Випробування Північною Кореєю водневої бомби запускає цілий ланцюг асоціативних роздумів. Передусім про те, чи є ефективним договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ)? А також про те, чому ті, хто грає за правилами (як Україна), опиняються у програші, тоді як ті, хто правила порушує (як КНДР) отримують можливість говорити зі світом iз позиції сили? >>

  • Богдан Гаврилишин: Неефективність уряду виснажує Україну

    Богдан Гаврилишин — засновник благодійного фонду свого імені, який сприяє становленню людей нової генерації (стипендії, гранти, стажування), член Римського клубу (міжнародна організація, в яку входять представники політичної та економічної еліти 30 країн світу), директор Міжнародного інституту менеджменту МІМ-Женева, фундатор економічного форуму в Давосі, учасник Ініціативної групи «Першого грудня». >>

  • Де шукати щастя?

    Згідно з оприлюдненим 16 березня у Римі звітом ООН World Happiness Index 2016 («Індекс рівня щастя у світі-2016»), Україна посіла 123-тє місце з охоплених дослідженням 156 країн світу. Нашими сусідами по «щастю», чи радше «нещастю», є африканські країни Кенія (122-ге місце) та Гана і Конго (124-те і 125-те місця). >>