«Позолотіть» трубу!

Учора в Брюсселі відбулася інвестиційна конференція з питань модернізації української газотранспортної системи. Ключова мета — віднайти сторони, які б погодилися вкласти гроші в українську ГТС, щоб вона стала сучаснішою та надійнішою. Зацікавлених мало б бути багато, з огляду на те, що Україна є одним із ключових транзитерів палива до Європи. Як заявив на прес–конференції Віктор Ющенко, Україна планує залучити на реконструкцію ГТС 2,57 млрд. доларів.

Конференція викликала інтерес: її відвідало 200 осіб включно з керівниками Євросоюзу. Ющенко й Тимошенко прибули до Брюсселя окремо: Прем’єр брала участь у ранковій секції, Президент приєднався до товариства в обід. Українські лідери намагалися переконати європейську спільноту, що працюють однією командою. «Україна має єдину політичну волю» у поглядах на впорядкування паливного сектору, — сказав Ющенко, трохи прикрасивши картину.

Прем’єр переконувала євроспільноту, що вкладати гроші в модернізацію ГТС — вигідно не тільки нашій державі. І це значно вигідніше, ніж ідея Росії прокладати альтернативні коридори. «Будівництво нових газопроводів — це десятки й десятки мільярдів доларів нових грошей. Але якщо в українську ГТС вкласти 5,5 млрд. доларів, це дасть змогу збільшити пропускну спроможність української ГТС на виході на 60 млрд. кубічних метрів. Я хочу, щоб хтось мені назвав хоча б ще один ефективніший та доцільніший з економічного, а не політичного погляду проект», — цитує Тимошенко УНІАН.

Ющенко, виступаючи на конференції, теж сказав, що модернізація — «економічно вигідний проект». За його словами, перша потреба — «заміна морально і фізично застарілого обладнання, діагностика і ремонт лінійної частини трубопроводів». Також слід збудувати нові газовимірювальні станції і кардинально модернізувати існуючі, запровадити сучасні технології транспортування і зберігання газу. «На всіх цих напрямах роботи ми не зможемо обійтися без експертної допомоги і серйозних інвестиційних програм», — відзначив Президент.

За підсумками конференції підписано декларацію, яка викликала обурення делегації з Росії — ключового постачальника газу в Європу. Український уряд узяв на себе зобов’язання забезпечити незалежність оператора з транзиту газу. Кабмін гарантує прозорість та відкритість для інвесторів з модернізації ГТС і надає рівний доступ до відповідної фінансової та технічної інформації, а також забезпечити контроль над отриманими на модернізацію «труби» коштами. Ідеться про низку зобов’язань, які будуть гарантією для потенційних донорів ГТС. Декларацію підписали Юлія Тимошенко, комісар ЄС із питань зовнішніх відносин Беніта Ферреро–Вальднер, комісар з питань енергетики Андріс Пібалгс, президенти Європейського інвестиційного банку, ЄБРР та Світового банку.

Після цього вчинила демарш російська делегація — просто покинула конференцію. «Нам не цікаво те, що буде далі. І так все ясно... Нам шкода, що Україну втягнули в європейські розборки», — заявив заступник голови правління ВАТ «Газпром» Валерій Голубєв. Росіяни хотіли мати більший вплив і на переговори у форматі Україна—ЄС, і на нашу «трубу». Зокрема, міністр енергетики Сергій Шматко заявив, що «будь–яка модернізація української ГТС без консультацій із Російською Федерацією є нерозумною», і Росія наполягає на тристоронній співпраці. Обурення росіян зрозуміле: вони мріють не тільки про більший доступ до українських газопроводів, а й про отримання системи у власність.

Позитивний сигнал конференції полягає в тому, що Європа визнала належність ГТС Україні і засвідчила намір узяти «трубу» під свою опіку. Навіть Юлія Тимошенко — політик, якого підозрювали в намірах «здати» ГТС, — заявила: «Спільна заява чітко фіксує, що газотранспортна система України є і залишатиметься, згідно з діючими в Україні законами, державною власністю».

У свою чергу Віктор Ющенко висловив побажання, щоб Україна влилася в європейський енергетичний простір. «Ми хочемо остаточно навести порядок у цій сфері, вдосконалити її роботу, відмести будь–які корупційні схеми, прибрати найменші можливості для політичного тиску і збільшити спільну економічну вигоду», — сказав Президент. Він додав, що найближчим часом Україна приєднається до Договору про спільний європейський енергетичний простір.

ЗБЛИЖЕННЯ

Приязнь «двох Ю» — товар лише на експорт

Завдяки Брюсселю Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко зустрілися–поговорили вже втретє за неповні п’ять днів, і це, зауважмо, після кількамісячного охолодження стосунків. По суті, попереднім перетином «двох Ю» за одним столом було відоме засідання Ради нацбезпеки з газових питань, яке закінчилося скандалом із взаємними образами. Надалі Президент і Прем’єр воліли уникати зустрічей навіть на обов’язкових церемоніальних заходах.

Минулого тижня, за даними сайту «Українська правда», сторона Ющенка намагалася розвести Віктора Андрійовича з Юлією Володимирівною і в ході їх брюссельських зустрічей із верховним представником ЄС Соланою та главою Європейської народної партії Мартенсом, хоча умовою європейців були переговори якраз «по троє» — за присутності обох українських лідерів за одним столом. Надто вони вже «дістали» Європу своїми суперечками — треба, мовляв, хоч у Брюсселі якось зближуватися. У випадку із Соланою Президентові і Прем’єр–міністру таки вдалося уникнути здибанки, а от у Мартенса «два Ю» таки перетнулися, хоча Ющенко, за інформацією «УП», і намагався обійтися без такого рандеву, спізнившись на півгодини.

До Києва лідери держави летіли вже в одному літаку, а Президент навіть запропонував спільний транспорт і на наступний саміт до Брюсселя — не лише для позапланової розмови, а й для економії державних коштів.

Утім, Тимошенко полетіла на «газотранспортну» зустріч до Бельгії сама, ще в неділю. Ющенко ж прибув у столицю ЄС наступного дня. Таку розбіжність двоє лідерів компенсували вельми приязними, як для стороннього ока, стосунками під час переговорів та церемоніалів. Перебувати поруч під час брифінгу їм довелося за протоколом, натомість президентський фотограф Микола Лазаренко зафіксував неабияке потепління під час однієї з кулуарних розмов «двох Ю» із головою Єврокомісії Баррозу й комісаром ЄС із зовнішньої політики Ферреро–Вальднер. Ющенко й Тимошенко не просто сиділи на одному дивані, а й фактично торкалися стегнами й час від часу досить мило посміхалися у вічі. Президент навіть дружньо торкав Прем’єрчину руку, чого давно не траплялося.

Шкода, що таке порозуміння буває лише в Бельгії.