Кури правитимуть балом

Займатися тваринництвом цьогоріч буде вигідно, адже через світову кризу ціни на зазвичай дешевше імпортне м’ясо піднімуться до рівня українських. А вітчизняні птахівники навіть зможуть вийти на світові ринки.

Котлети — тільки з курятини

Минулого року виробництво м’яса майже стало прибутковим. В Ук­раїн­ській аграрній конфедерації підрахували, що рівень рентабельності виробників м’яса збільшився на чверть і 2008 року становив мінус два відсотки. Тоді як у 2007 цей показник був на рівні мінус 27 відсотків. Ключову роль у підвищенні прибутковості зіграла дороговизна сировини: загалом у 2008 році вартість сільгосптварин і птиці зросла в 1,72 раза.

Нарешті стало вигідно вирощувати свиней — прибутковість збільшилася з мінус 28 у 2007–му аж до чотирьох відсотків у 2008–му, також підвищилася ефективність вирощування птиці. А от підприємства, що спеціалізуються на ВРХ, продовжили працювати зі збитками, хоч і вдвічі меншими (з мінус 41 відсотка у 2007 році до мінус 19 у 2008–му).

Через невигідні умови кількість корів, особливо в особистих господарствах, щороку зменшується. Лише за минулий рік поголів’я великої рогатої худоби скоротилося на 7,5 відсотка. «Цьогоріч варто очікувати стрімкого скорочення виробництва яловичини. Через це структура ринку м’яса може докорінно змінитися», — вважає аналітик аграрного ринку Єлизавета Святківська. Екперт додає, що ціна за кілограм яловичини не зменшиться, а через скорочення пропизиції і доволі значний попит може навіть зрости.

Щоб перекрити дефіцит яловичини, виробники «наляжуть» на виробництво свинини і м’яса птиці, адже й ситуація там стабільніша. Так, на ринку свинини, як і раніше, високий попит, а виробництво залишається більш–менш стабільним. Правда й ціни трохи «кусаються». «Щоб збити різке зростання ціни на внутрішньому ринку, відновиться імпорт», — додає пані Святківська.

«І якщо залежно від економічних умов виробництво свинини буде або стабільним, або трохи зменшиться, то м’яса птиці побільшає. Уже зараз спостерігається нарощування виробництва», — відзначила аграрний аналітик. За її даними, тільки у січні виробництво м’яса птиці зросло на 10,7 відсотка.

Наше м’ясо побачить світ

Закордонного м’яса в Україні поменшає як мінімум удвічі — прогнозують у Міністерстві аграрної політики. Відповідно до розробленого ними балансу, імпорт м’яса скоротиться з 530 тисяч тонн, які були завезені в країну в 2008 році, до 250—280 тисяч тонн цьогоріч. «Це та цифра, що дозволить втримати баланс попиту–пропозиції», — вважає аграрний міністр Юрій Мельник. І наводить на підтвердження свої думки дані статистики: у січні було імпортовано 25 тисяч тонн м’яса, а в лютому вже на три тисячі тонн менше.

Ввозити м’ясо стає невигідно, адже через відношення гривні до долара ціна закордонних товарів зрівнялася з вітчизняними. Водночас українські виробники нарешті можуть вийти на зовнішні ринки. «Девальвація гривні відкриває хороші експортні можливості. Наприклад, при подальшому нарощенні обсягів курятини вітчизняні виробники можуть спокійно виходити на експорт продукції», — розповіла Єлизавета Святківська.

«Будемо пробувати відкривати ринки Об’єднаних Арабських Еміратів і Саудівської Аравії. Є домовленості, що наша ветеринарна служба співпрацюватиме з їхньою над узгодженням всіх необхідних процедур. І, перш за все, нам треба пройти процедуру узгодження ветеринарних сертифікатів», — поділився планами Юрій Мельник. Цього року експорт м’яса з України може скласти 30—50 тисяч тонн, підрахував міністр.

Також у МінАП планують продавати птицю й до Європи. «Ми хочемо, аби в поточному році європейські фахівці проінспектували наші птахівницькі підприємства. Якщо все вдасться, то уже у 2010 році ми зможемо реально експортувати м’ясо птиці. За ціною ми конкурентоздатні», — радіє голова Державного комітету ветеринарної медицини України Петро Вербицький.

Без сережок і «тату» за кордон не пустять

Головним каменем спотикання на шляху нашого м’яса в ту ж Європу чи на Схід може стати якраз ідентифікація тварин. «Ідентифікація повинна бути забезпечена. Не буде ідентифікації, не буде експорту», — підкреслив Юрій Мельник.

Обов’язкова ідентифікація була запроваджена ще у 2003 році. Першими у списку обов’язкової реєстрації стали корови та бички. Через рік до них приєднались кози, вівці й свині. Таким чином, без спеціальної бирки фермеру заборонено віддавати тварин на забій, забороняється поширення м’яса. Це стосується і тварин, які вирощують у себе вдома селяни. Вони не зможуть продати чи здати на м’ясопереробні підприємства неідентифіковані тушки.

«Маючи велике поголів’я, ми й самі зацікавлені в такому спеціалізованому контролі», — розказав засновник приватного сільськогосподарського підприємства «Шляховик» Костянтин Соляник. За його словами, ідентифікація тварин просто необхідна, особливо якщо підприємство займається внутрішньою селекцією поголів’я. «Наприклад, у мене є корови, які дають більше молока, і телички від них також будуть перспективні. Проте коли підприємство велике, і народжується близько 100 телят, запам’ятати, де чиї, не реально. При ідентифікації всіх тварин проблема зникає. Не ідентифікують худобу тільки ті господарства, які не займаються внутрішньою селекцією. Проте таких зараз мало», — відзначив він.

Ідентифікація тварини проходить раз за життя тварини, їй присвоюється ідентифікаційний номер, а вся інформація і про тварину, і про її власника заноситься до спеціального реєстру. У разі виявлення хворої тварини ідентифікаційний номер дає можливість швидко знайти місце збудника хвороби, захистити населення від небезпечної продукції.

Та й «проштампувати» тварин буде недорого, запевняють експерти. «Ціна ідентифікації буде не більше 30 гривень з одного селянина. Це необхідна норма експорту продукції. Без неї ні молоко, ні сири, ні м’ясо на експорт не підуть», — ще раз наголосив Петро Вербицький.