Чоботи для Гуллівера

З–поміж українських сіл Подолянці Житомирської області впродовж кількох років є чи не найвідомішими: саме тут мешкає Леонід Стадник — найвища людина планети. Його зріст — 2 метри 57 сантиметрів. До ситуації «пасує» навіть назва району, на території якого Подолянці зажили планетарної слави: Чуднівський. Слава славою, однак «приземлімося»: за нинішніх українських реалій дуже кепсько доводиться навіть «маленьким українцям» — що вже казати про Стадника–Гуллівера! Усі проблеми 200–кілограмового поліського велетня важко перелічити, але взуттєва, поза всякими сумнівами, — одна з постійних. Якраз до її мінімізації фахово вирішив долучитися колектив запорізького ТОВ «Чобіток».

«Про суперукраїнця я дізнався з преси, — розповідає директор товариства Юрій Александров. — Розшукав його через інтернет. На пропозицію пошити йому безкоштовно зимові черевики Стадник відмовчувався два з лишком місяці. Та, врешті–решт, подав голос, виславши розміри своїх ніг». «Параметри» відповідали 58–му розміру! Запоріжці гуртом виготовили колодки для взуття, підібрали шкіру... Пошили — і вже у лютому надіслали спецпосилку на Житомирщину. Однак «легкоступи» для поліського Гуллівера (вони, між іншим, обійшлися колективу «Чобітка» у три тисячі гривень. — Авт.), виявилися тіснуватими. Запоріжці гарантували, що пан Стадник тішитиметься обновкою років п’ять, а суперклієнт зізнався їм по телефону, що «пальці трішки тисне, але сподіваюся таки розносити».

Вірогідно, дані про розмір ноги велетня виявилися застарілими. Адже попередню пару взуття майстрували відносно далекого 2005–го (у Липецьку, ще раніше шили в Бельгії. — Авт.). Тим часом 38–річний молодик із Подолянців у третьому тисячолітті, як це не дивно у його віці, додав у зрості ще чотири сантиметри! «Посоліднішала», як бачимо, й нога.

Чиюсь неточність запоріжці підправили, виготовивши днями ще одну пару зимових черевиків: «Уже 59–го розміру, — уточнив Юрій Александров у розмові з кореспондентом «УМ». — З натуральної, як і все інше наше взуття, шкіри. Другу пару я «посадив», для більшого комфорту велетня, на ще товстішу підошву. Вийшло, що кожний цей черевик важить майже півтора кілограма».

Колектив «Чобітка» мав намір взути Леоніда Стадника безпосередньо у Запоріжжі, але знову довелося скористатися послугами пошти: «Часу для гостин я не маю, — чемно відхилив запрошення поліський Гуллівер. — Багато клопотів по господарству...». Принагідно додам, що пан Стадник у своїх нечисленних інтерв’ю стверджує, що його годує не місце у Книзі рекордів Гіннесса, а два гектари землі, дві корови і три свинки...

ОФІЦІЙНО

Чому Гіннесс забрав у Стадника пальму першості?

Цікаво і те, що упорядники Книги рекордів Гіннесса у статусі найвищої людини планети нашого Леоніда Стадника «не втримали»: цей титул офіційно передали українцеві від «лише» 236–сантиметрового Бао Сішуна (Bao Xishun) у серпні 2007 року, а в серпні наступного повернули тому ж таки китайцеві! В інтерв’ю агентству Рейтер шеф–редактор Guinness World Records Крейг Глендей пояснив наступне. По тому, як було вирішено впровадити дещо прискіпливішу процедуру уточнення зросту (впродовж доби — шість разів у положеннях стоячи і лежачи), українець відмовився від «формальних перезамірів». Компанія «Гіннесс» пропонувала два варіанти — надіслати своїх представників у Подолянці чи подбати про візит великого українця до, даруйте за тавтологію, Великої Британії, однак Леонід Стадник попросив більше його не турбувати. Таким чином, титул найвищого землянина минулоріч де–юре «перекочував» від українського ветеринара до китайського пастуха, і в Книзі рекордів Гіннесса–2009, виданій у вересні 2008 року, найвищим знову фігурує Бао Сішун.