Арт під прицілом

Після торгівлі наркотиками, зброєю та відмивання грошей найприбутковішим є чорний ринок мистецтва. В Україні вкрасти, підмінити, підробити, а потім продати оригінальний художній твір — справа не така ризикована, як у будь–якій іншій країні. Якщо закордоном це нагадує швидше детективні історії з фільмів, то наші сценарії крадіжок настільки прості, що часом буває смішно. З метою економії в Яготині вночі вимикали світло. Злодії у цей час винесли з місцевого художнього музею 33 картини вартістю 200 тис. дол. Через борги у Тернопільському обласному художньому музею вимкнули сигналізацію — і етюд Іллі Рєпіна наче корова язиком злизала. На три роки музеї здають в оренду владним кабінетам оригінальні картини. По дорозі з одних стін на інші картини підмінюють, власнику потім повертають полотна, які ще пахнуть свіжою фарбою. Як припинити розкрадання культурних цінностей в Українському домі обговорювали експерти на «круглому столі».

Сигнал без міліції

У період економічної скрути музейники відчули себе під прицілом злодіїв. З першого квітня з музеїв і музейних комплексів можуть зняти фізичну охорону, якщо вони не погасять борги, накопичені у зв’язку з невиплатою грошей за послуги охорони. Про це у п’ятницю на прес–конференції заявив начальник департаменту державної служби охорони при МВС України Віталій Грицак. Тільки у Києві музеї заборгували 2 млн. грн. По всій Україні заборгованість перевищує 3,5 млн. грн.

«До мене щодня приходять люди з питанням охорони музеїв. Усе дорожчає, ціни на послуги охорони зростають. Державним бюджетом на 2009–й за програмою на музейну справу та виставкову діяльність виділено 2 мільйони 175 тис. грн. У 2007–му — 5 млн. Міністерство культури і туризму звернулося до Прем’єр–міністра, щоб питання про фінансування ще раз було розглянуто», — каже міністр культури Василь Вовкун.

Більше половини музейних об’єктів не мають серйозної охорони. Міліція за свої послуги бере великі гроші. Заробітна плата чоловіка у формі обходиться музею дорожче, ніж ставка директора. Начальник департаменту Державної служби охорони при МВС України Віталій Грицак погоджується, що музеям не по кишені наймати живу охорону. «Для держави вигідніше один раз виділити більше грошей і облаштувати музеї серйозною сигналізацією, ніж щомісяця наймати міліцію для охорони. Сигналізація вмикатиметься навіть тоді, коли хтось занадто близько підійде до картини, і двері блокуватимуться», — радить Грицак.

10 років за камінець

Щоб зберегти культурні цінності від розкрадання, варто насамперед суттєво доповнити законодавство. За побутову квартирну крадіжку і викрадення творів мистецтва закон карає майже однаково. Залежно від завданої шкоди злочинців засуджують не більше, ніж на п’ять років, або присуджують невеликий штраф.

Найнижчий рівень захищеності мають археологічні та історичні пам’ятки, музейні колекції. Так звані «чорні археологи» самотужки проводять розкопки, а знайдені старовинні скарби продають як сувеніри.

У Греції при вході на територію заповідника висять таблиці з написами: «Гуляйте, дивіться, але нічого не чіпайте. За порушення отримаєте 10 років позбавлення волі». Минулого року 17–річна німецька туристка хотіла винести із заповідника один античний камінець. Її чекало ув’язнення, якби німецький уряд не подав клопотання і проблему не вирішили на міжнародному рівні. В Ізраїлі за неправомірні розкопки дають три роки позбавлення волі. З нашим підходом до справи нам навряд чи вдасться зберегти історичні пам’ятки. Правове поле ніби й те саме, що в Європі, але результат діаметрально протилежний. Це як із таблетками. Одна й та сама назва, одні і ті самі складові. І форма однакова. Тільки швейцарські лікують, а наші не допомагають.

Розкручуйте меценатів

«Музейники давним давно знають про охорону і закон. До Євро–2012 нам треба зробити п’ятизіркові музеї, а не готелі. Національний художній музей уже стільки років не ремонтували... У всьому світі музеї — це візитна картка країни. А які умови ми пропонуємо туристам? За минулий рік ми не отримали заплановані 500 тис. грн. на охорону. Хоча Кабмін звітує, що бюджет виконав на 100 відсотків. Дайте нам гроші, а охорону і п’ять зірок ми забезпечимо», — зазначає директор Національного художнього музею Анатолій Мельник.

Директор музею «Духовні скарби України» Ігор Понамарчук на «круглому столі» сидів поруч із Мельником. Після його запального виступу пану Ігорю стало смішно з наївності колеги. «Хтось сподівається, що держава дасть гроші. У цей момент, коли ми тут про добробут музеїв говоримо, в інших місцях проходять ще десятки таких же «столів» енергетиків, фермерів. І їхні проблеми на рівень вищі від музейних. Міжнародний досвід показує, що музеї живуть за рахунок благодійних внесків, а не державного фінансування. Є розпорядження, що благодійників звільняють від оподаткування. Директори музеїв звернулися до підприємців, щоб ті взяли їх під свій патронат. Найщедріших нагороджують орденами, вішають їхні портрети на стінах музеїв. І ніяких фінансових труднощів ані з охороною, ані з ремонтом», — робить висновки Понамарчук.

Тепер тільки залишилося реалізувати всі пропозиції музейників та людей, які причетні до цієї справи. Інакше шукатимемо українське мистецтво в Європі та Америці.