У невеличкій, площею з 12 квадратних метрів кімнаті, яка, за словами пана Юрія, добре слугує за кухню, їдальню, спальню, кабінет і майстерню (він так і сказав: «п’ять в одному») — температура повітря навряд чи перевищувала +10 за Цельсієм. Господар вибачився за некомфортний для березня клімат у помешканні. Мовляв, якби зранку розклав вогонь, то дим із архаїчної пічки, що займає мало не півкімнати, не вивітрився б до мого приїзду. Самому ж постояльцю спартанська обстановка старої, довоєнної забудови хати, наданої односельцем у тимчасове користування, ніби й на руку. «Прохолода, — стверджує він, — активізує розумову діяльність на відміну від тепла, яке навіює дрімоту». А дрімати пану Юрію ніколи. Упродовж кількох останніх років він завзято переконує державних мужів у перевагах детандерних теплоносіїв — альтернативи сучасній, фінансово затратній та екологічно шкідливій енергетиці. Мужі не чують.