Неоплачувані леза на дефіцитному льоду

Ковзанярський спорт не є в Україні популярним видом, але він існує, точніше, продовжує животіти. На індивідуальний чемпіонат світу, що в неділю завершився в канадському Річмонді, наші ковзанярі не потрапили через низький рейтинг. Натомість цього сезону вони брали участь у першості Старого світу — саме там і в кількох попередніх стартах українські спортсмени виконували нормативи, які в підсумку мають дозволити їм потрапити на Олімпійські ігри.

Нема де розігнатися

Державний тренер із ковзанярського спорту й шорт–треку Віктор Харламов пророкує ковзанярам два квитки в Ванкувер–2010. На дистанції 1000 та 1500 м серед жінок володаркою путівки має шанси стати Олена М’ягких, а серед чоловіків сподівається поїхати до Канади Максим Педос, який надає перевагу «півторашці».

Нині мрії українців обмежуються олімпійським девізом (головне — участь) — про медалі думати нереально. Ковзанярі мають слабку підтримку в Україні, а найбільша проблема — бракує льодового стадіону зі стандартною довжиною кола в 400 м. Вони змушені тренуватися на призначеній для фігуристів і хокеїстів київській ковзанці «Крижинка», що набагато менша, ніж потрібно. Тому М’ягких займається за кордоном — витрачає на це власні кошти, отримуючи невеличку підтримку від федерації.

Із надією сподіваємось

Краще виглядає ситуація із меншим братом ковзанярського спорту — шорт–треком. Сяк–так його представники використовують «Крижинку», тому результати їх дещо кращі. На недавній Універсіаді в Харбіні чоловіча естафетна команда стала п’ятою — це справжній успіх.

Із Китаю двоє українців рушили до Відня на чемпіонат світу. Сергій Лифіренко й Дмитро Полтавець змагалися на дистанціях 500, 1000 та 1500 м. Виступи двох наших повпредів пан Харламов вважає невдалими, адже найкращим місцем стала лише 25–та позиція Лифіренка в спринті. Однією з причин невдачі була проблема з акліматизацією: в Австрії хлопці захворіли.

Здобути високий рейтинг у світі наші ковзанярі не можуть не лише через низьку майстерність, а й тому, що не беруть участь у багатьох змаганнях — фінансові проблеми не відступають. А за правилами, в перших кваліфікаційних забігах лідери сезону змагаються з тими, в кого рейтинг нижчий, — тобто з тими ж таки українцями.

Наші тренери розраховують побачити на Олімпіаді в шорт–треку по двоє чоловіків і жінок. Ліцензії в цьому виді завойовуються для країни, тоді як ковзанярі мають персональні перепустки на Ігри.

Найбільші сподівання ми покладаємо на чоловічу естафету, яка також може потрапити до Ванкувера. «У нас є принаймні п’ять спортсменів одного рівня для естафети, а це дуже важливо. Навіть у командах–лідерах вони різняться за класом», — назвав сильні сторони українців Віктор Харламов. І хтозна, може, саме ці хлопці за рік зроблять нам приємний сюрприз.