Премудрощі весняного саду

      Хоча весна вже надворі, зима ще остаточно не здала своїх позицій. Сніг лежить, подекуди знову летить, падає, збирається у кучугури. Набридла зима, але сніг для наших посушливих степів —  дар Божий. Треба його припасати, чим більше, тим краще. Пам'ятаєте, у народі говорять: «Сніг на полі — хліб у коморі»? Отже, поки сніг ще є, треба його затримувати, щоб ці самі кучугури вивершувалися у вас на ділянках і городах, а не обабіч дороги. На фермерських полях чи в садах найкраще робити це технікою — прокласти у міжряддях тракторну колію чи створити снігові вали під деревами плужком, тоді свіжий сніг збиратиметься у борознах і заглибленнях, зберігаючи до теплих днів додатковий запас вологи. А на дачі чи присадибній ділянці, де площа невелика, можна просто протоптати і прочистити доріжки — чим густіше, тим краще.

Підгодовуйте дерева, а не зайців

      Запасаючи сніг, не варто забувати і про інші турботи. Саме час підгодувати деревця азотом. Навіть якщо ви з осені вносили гній чи перегній, ранньою весною непрогрітий грунт міцно утримує поживні речовини. Плодові дерева, ягідні кущі, багаторічні зелені овочі прокидаються рано, тому підгодуйте їх у нелегкий час, допоможіть зібратися з силами — 200 кілограмів на гектар (або ж 2 кілограми на одну сотку) аміачної селітри саме буде достатньо.

      Протоптуючи стежки, обтопчіть, ущільніть заодно пристовбурні кола, особливо навколо молодих дерев — під пухким снігом зголоднілі миші легко доберуться до ваших улюбленців, щоб «підвітамінитися» ніжною корою. Обв'яжіть стовбурці чи поправте обв'язку, якщо вона є ще з осені. Інакше всюдисущі зайці уважно перевірять якість вашої роботи. Пам'ятайте, що всі тварини готуються до сезону розмноження, тому і апетит у них відповідний — висохлою, перемерзлою травою його не вдовольнити.

      І ще одну важливу роботу треба робити «взимку, коли робити нічого». Коли сніг іде майже кожен день і топтати міжряддя доводиться хоча б двічі на тиждень, візьміть дротик завтовшки 2-2,5 сантиметра і завдовжки 20—25 сантиметрів та огляньте дерева уважно. Виявивши сліди діяльності древесницi в'їдливої, пошуруйте цим дротиком по її ходах — ви знищите шкідника без особливих труднощів і не застосовуючи ніякої «хімії». Це дуже екологічний спосіб.

Обрізуйте: при кращому урожаї — дужче

      А зараз пора починати обрізування. Зріжте кілька гілочок із різних дерев, поставте букет у теплій кімнаті, і через кілька днів отримаєте достовірні дані про те, як перезимував і збирається квітнути ваш сад. За нашою оцінкою, ті дерева і кущі, що ввійшли в зиму в нормальному стані, не постраждали. Могли підмерзнути тільки ослаблені, хворі, пошкоджені і незрілі пагони.

      Обрізують дерева в погожі дні, коли температура повітря не нижче 5 градусів. Пам'ятайте правило: чим потужніший приріст минулого року, тим слабшим має бути обрізування. І ні в якому разі не навпаки! Дорослим деревам, що плодоносять і мають приріст більше 30—40 сантиметрів, проводять проріджувальне і санітарне обрізування. Якщо приріст минулого року становить менше 30 сантиметрів, необхідне більш сильне, детальне обрізування, яке стимулюватиме проростання пагонів. Водночас слід враховувати і очікуваний урожай — дарма ми, чи що, ставили гілочки у вазу? При кращому врожаї обрізування має бути дужчим, при слабшому — більш слабким. Так регулюють навантаження і згладжують періодичність плодоношення.

З турботою про «молодняк»

      У молодих плодових дерев потрібно продовжувати формувати крону. При розріджено-ярусному формуванні вибираємо скелетні гілки, виділяємо яруси, проріджуємо і скорочуємо деревину, що обростає. Це особливо відповідальний період, тож, якщо ви не впевнені у собі, не зайвим буде звернутися до агрономічної літератури чи за консультацією до місцевих спеціалістів.

      Тепер про кущі. Чорна, біла, червона і золотава смородини, йошта, агрус та інші ягідники також чекають вашої уваги. Найперше — санітарне обрізування, під час якого видаляють хворі, травмовані, невизрілі пагони. У смородини особливо переглядають, чи не була вона пошкоджена скланицею, в агрусу — борошнистою росою. Залишаємо 3-4 основні пагони три-чотирирічного віку, слабкі і старіші видаляємо, залишаючи нормальні, здорові, добре розвинені молоді, але також не більше чотирьох. Вони нам знадобляться — влітку дадуть урожай, а на наступний рік стануть основою куща.

      Тепер саме час переходити до захисту рослин. Не варто одразу хапатися за пестициди, бо багато що можна зробити і без них. Поки ще є морози, приберіть зимові гнізда шкідників. Муміфіковані плоди, що висять на гіллі, — джерело інфекції, тому знищуйте їх. Ретельно зчистіть зі штамбів і скелетних гілок старих дерев відшаровану мертву кору з міріадами комах, їхніми яйцями, спорами патогенних грибів, зберіть усе це у велику купу і спаліть. Лише потім можна починати білити дерева.

Білі «панчішки»: не лише краса, а й захист

      Білять сад не тільки для краси, надягаючи на штамби білі «панчішки» заввишки 50 сантиметрів. Таке біління нічого, окрім морального задоволення, не приносить. Заправляють обприскувач розчином вапна, як для бордоської рідини — 200 грамів на відро, але неодмінно додають до цієї рідини десяту частину мідного купоросу — 20 грамів. І білять якомога ретельніше, «з ніг до голови», стараючись не залишати огріхів, а якщо немає снігу, то забілюють і пристовбурні кола.

      Здивовані? Даремно. До весни стовбури і гілля помітно темніють і в сонячні дні швидко і сильно нагріваються, а тільки-но сонечко ховається за хмарку, — мороз тут як тут. Ось вам і опіки, і морозобоїни. Тому наше завдання — максимально освітлити рослини. Тому і мідного купоросу додають так мало: іони міді свою роль відіграють, а білило залишиться досить світлим, адже сама бордоська рідина темнувата для такої мети.

      Біління не тільки захищає дерева від пошкоджень зимовим сонцем і морозами. Освітлене дерево менше нагрівається, пізніше починає вегетувати, пізніше квітне, а тому його значно менше ушкоджують весняні заморозки, і, відповідно, воно дає щедрий урожай. За що ми і боремося.

      Якщо у вас немає можливості побілити садок обприскувачем, зробіть це звичайною щіткою, але якомога ретельніше і «детальніше», освітлюючи не тільки штамби і скелетні гілки, а й усе, до чого зможете дотягнутися.

Пригальмуйте вегетацію тирсою

      Щоб не білити землю і не підвищувати її карбонатність, пристовбурні кола краще не білити, а замульчувати. Тирса підкислить грунт і покращить його структуру, затримає прогрівання основи дерев, що, знову ж таки, затримає початок вегетації і відсуне цвітіння на більш пізній термін. Окрім того, значно пізніше вийде з кокона вишнева муха, лялечки якої зимують у грунті, і, відповідно, завдасть менше шкоди. Її друге покоління теж виросте запізно, тому кількість шкідників у вашому садку з року в рік зменшуватиметься навіть без застосування хімічних препаратів.

      Утім і мульчувати слід з розумом, інакше можна замість користі завдати шкоди. Під тирсою також дуже непогано почувають себе миші, які можуть, як і під снігом, «закільцювати» молоді деревця. Щоб такого не трапилося, матеріал для мульчування повинен розташовуватися не ближче ніж за 5—10 см від штамба дерева.

      Зовсім обійтись без пестицидів нам поки що не вдасться. Перш за все потурбуйтесь про своє здоров'я — береженого Бог береже. Не забудьте про техніку безпеки: респіратор, окуляри і рукавички, головний убір та одяг, що повністю закриває тіло, не їжте і не паліть під час обприскування, бо купити здоров'я хоч і можна, проте дуже дорого.

Обприскуйте без фанатизму

      При середньодобовій температурі повітря +3-4 градуси по Цельсію починають розвиватися спори грибка Monilia laxa — моніліального опіку плодових культур. Візьмімо абрикоси: ввечері вони буйно квітнуть, а вранці дивишся — все геть чорне. Це не мороз і не туман «з'їв» квіти, а «прийшовся» моніліальний опік. За десятиріччя з абрикосами таке трапляється разів сім-вісім. Інші культури страждають менше, але останнім часом з'явилися агресивні штами грибка, які шкодять майже всім кісточковим культурам.

      Щоб не рвати на собі волосся потім, у лютневі «вікна» чи ранньою весною проводять обприскування 0,5—1- відсотковим мідним купоросом, причому всіх дерев — від ягідників до грецьких горіхів. Тільки так ви знищите основну масу спор псевдоборошнисторосяних грибків, збудників найшкідливіших хвороб. Оскільки цьогоріч лютий виявився майже без «вікон», не пропустіть такі у березні. Окрім того, не забудьте повторити обприскування через 10 днів, і ще раз, утретє, — коли починають розпускатися бруньки, але вже 1-відсотковою бордоською рідиною, інакше агресивний кислий купорос спалить усе зелене.

      Найефективніший препарат для ранньовесняного обприскування — 1-відсотковий розчин ДНОКу. Щоправда, його заборонено використовувати на присадибних ділянкам, тому не слід ризикувати. Зате ДНОК можуть використовувати фермери і великі землевласники у садах, де не ростуть ні петрушка, ні суниці.

Весняні посадки: дивись, що вибираєш

      Якщо восени ви не встигли посадити все, про що мріяли, можна починати, попри морози, готувати ямки для посадки і підсаджування дерев і кущів. В умовах степового Півдня саджати треба якомога раніше, в неморозяний день, тільки-но грунт відтане, на глибину залягання кореня, щоб не втратити вологу, що накопичилася за зиму. Цьогоріч вологи, звісно, немало, проте ми не знаємо, який суховій і як надовго може завіяти в березні, а в тому, що він рано чи пізно завіє, не варто сумніватися.

      Упевнений, що ви не приготували і не заправили посадкові ямки восени. Проте зараз їх не потрібно заправляти ні гноєм, ні перегноєм, ні мінеральними добривами. Концентрований грунтовий розчин обпече пошкоджені корені, тим часом їх просто неможливо дістати із прикопу, не поранивши. Покладіть на дно ямки горішній шар грунту, після посадки добре полийте і  достатньо. Підгодовувати будете наступного року, коли саджанці впевнено приживуться і почнуть рости.

      Особливу увагу зверніть на якість посадкового матеріалу, особливо, якщо купуєте його на ринку. Саджанці, що перезимували, можуть бути підмерзлими, підсохлими, пошкодженими, ураженими моніліозом. Ви не знаєте, як їх зберігав продавець, особливо, якщо маєте справу з реалізатором, а не співробітником спеціалізованого фруктового розплідника. Можливо, саджанці так і простояли зиму на ринку, в камері схову.

      Запам'ятайте: подряпавши живий корінь, ви повинні виявити під корою тканини тілесного кольору, живий камбій наземної частини завжди зелений. Окрім того, здоровий саджанець за час зимівлі повинен наростити пристойну кількість молодих «усмоктувальних» коренів — вони білі на колір, як будь-який корінець рослинки, що росте.

* * *

      Наприкінці хочу застерегти вас від виконання абсолютно непотрібної і навіть шкідливої роботи — перекопування навколо дерев. Цього непотрібно робити. Копаючи в проекції крони на велику глибину, ви безжально рубаєте корені. Особливо страждають від такої процедури інтенсивні сорти і породи. Обробити пристовбурні кола достатньо сапкою, проте краще, як уже зазначалося, їх просто замульчувати.

      Не скупіться, не сійте під садовими деревами моркву і не садіть картоплю, овочі, які треба викопувати з великої глибини.  Якщо вже дуже хочеться максимально використати площу — посійте кріп чи горох, посадіть цибулю або квіти — те, що не треба викопувати. Бо надто вже часто дерева страждають від нашої безграмотності. Не ускладнюйте садові життя — і він віддячить вам сторицею.

Володимир ВОЛКОВ.

с. Донське,

Сімферопольський район,

Крим.