Раз, два — і результат готовий
Ми з колегою заходимо до двоповерхової будівлі веселого сонячного кольору — корпусу Київської духовної академії та семінарії. Заходимо до кабінету, а там саме триває обстеження на двох сучасних апаратах, виділених для проведення акції виробником. Майбутній священик сидить біля тонометра, спирається підборіддям на спеціальну підставку і старанно розплющує око під команду лікаря. «Ширше, не кліпайте, будь ласка, —просить спеціаліст. — Дивіться на яскраву цятку». Із коротким звуком апарат «видихає» порцію повітря, пацієнт рефлекторно відхиляється, але розумна техніка встигає зняти й проаналізувала дані за частку секунди. «Друге око», — каже лікар, і процедура повторюється. Трохи подумавши, машина «вимальовує» на папері результати. «13 і 12. Чудово», — підсумовує лікар і простягує листок семінаристу.
«А що буде не чудово?» — цікавлюсь у фахівця, коли за його апаратом звільняється місце. «25 — погано, 40 — ще гірше, а 60 — жахливо. Утім і 5 — це недобре, — каже лікар Центру мікрохірургії ока Артем Бурдей. — Норма при вимірюванні внутріочного тиску на безконтактному тонометрі становить від 9 до 21 міліметра ртутного стовпчика. Якщо ми фіксуємо трохи підвищений тиск, то рекомендуємо пацієнту пройти детальне обстеження, щоб з’ясувати причину відхилення. Бо дуже часто люди з високим тиском усередині ока ризикують втратити зір унаслідок розвитку глаукоми».
Студенти, викладачі КДАіС, монахи і прихожани Лаври змінюють одне одного біля томографів, і більшість чує резюме «тиск у нормі». Але приблизно в одного з десяти обстежених виявляють ознаки патологічного процесу. «У вас бувають головні болі, дискомфорт в оці, затуманений погляд?» — запитує чергового пацієнта лікар, який працює на другому апараті. «Та ні, наче все гаразд, — розгублено каже студент у рясі. — А що, має боліти?» — «У вас досить високий тиск, можливо, розвивається глаукома, — пояснює спеціаліст. — Підійдіть до столу і запишіть адресу, куди треба прийти на обстеження».
Черговий помічник проректора з виховної роботи Михайло Мадуда заносить до списку ім’я та прізвище кожного, хто пройшов обстеження. І додатково записує контактні телефони тих людей, які мають проблеми із внутріочним тиском. І дає їм координати клініки, де рекомендується пройти додаткове обстеження. А тим, хто має нормальний тиск, викладач радить звертатися до офтальмолога при появі будь–якого дискомфорту в оці. Адже існує багато патологічних станів, жодним чином не пов’язаних із підвищенням тиску...
Дещо про «сито», нерви і незворотну сліпоту
Загалом за 8 годин роботи (від 9 ранку) обстеження пройшли близько 300 викладачів і студентів семінарії, священнослужителів та прихожан. І серед них, як згодом розповів голова Асоціації дитячих офтальмологів, член президії ВГО «Український Медичний Союз» Сергій Риков, 10% мають підозру на глаукому: «Внутріочний тиск близько 30 обстежених осіб становить більше, ніж 21 міліметр ртутного стовпчика. Ці люди не знали, що в них є така біда. Ми направили їх до клініки на повноцінну діагностику, і якщо підозри підтвердяться, призначимо адекватне лікування. І я думаю, що всі вони залишаться зрячими, тому що захворювання виявлено на ранній стадії».
Після перевірки внутріочного тиску представники духовенства прийшли на лекцію, яку читали Сергій Риков та доцент кафедри офтальмології Національного медичного університету імені Богомольця, кандидат меднаук Оксана Вітовська. Від іменитих лікарів теперішні та майбутні священики дізналися, зокрема, що око — це куля, всередині якої виробляється внутріочна рідина. «Скільки ріднини виробилося, стільки ж повинно вибігти, промивши це око, — пояснює Сергій Риков. — І якщо зона, через яку відтікає рідина, забивається, наче сито, око «розпирає» від рідини. Внутріочний тиск підвищується, тканини починають давити на нервові закінчення, а ті поступово відмирають. Так стається атрофія зорового нерва, без якого зір неможливий. Щоб цього не сталося, треба забите «сито» лікувати. Яким чином? Можна зробити дірочки лазером. Якщо не допомагає, вдаємося до хірургічного методу — за допомогою алмазного ножа. Але й це не означає, що після операції хворий більше не матиме проблем з очима. При глаукомі людина може бути оперована провідним хірургом, найкращими руками і 2, і 5, і 6 разів. «Сито» забивається через деякий час, і знову постає загроза зоровому нерву».
«Глаукома — невиліковне захворювання, — каже Оксана Вітовська. — Діагностована патологія залишається з пацієнтом до кінця життя. Але вчасне лікування на ранній стадії дозволяє зберегти зір. І метод простий — уранці та ввечері треба закапувати в око краплі, які знижують тиск. Тоді можна обійтися без операції. На жаль, у нас люди дуже пізно звертаються до лікаря — на таких стадіях хвороби, коли жодні краплі вже не допоможуть. І зоровий нерв у них частково або повністю відмирає. А чому приходять пізно? Бо глаукома — абсолютно безболісне захворювання. Людина поступово втрачає периферію зору, але не відчуває цього, бо нерідко друге око добре бачить. Тому рання діагностика при перших симптомах дуже важлива!»
За словами пана Рикова, така робота може врятувати від сліпоти багатьох людей: «Священик — це особа з надзвичайно високим рівнем освіти. І ми вважаємо, що він має знати анатомію людини, фізіологію, причини різних захворювань. Адже коли людина сповідається, розповідає своєму духівнику про різні проблеми, зокрема і зі здоров’ям, священик може зрозуміти, що це — перші ознаки якогось захворювання. І порадить людині звернутися до лікаря. Так можна буде попередити страшну біду в десятках, сотнях випадків».
А проректор із виховної роботи Київської духовної академії і семінарії (КДАіС), голова Синоїдального відділу з благодійності та соціального служіння Української Православної Церкви Сергій Косовський підкреслив, що він сам уперше дізнався, що глаукома — це хвороба не тільки старих людей. Завдяки обстеженню з’ясувалося, що у двох 24–річних студентів семінарії внутріочний тиск був по 26–28 мм рт. ст. «Добре, що ми про це знаємо і тепер можемо розповісти іншим», — зазначив отець Сергій.
ВАЖЛИВО!
Про наявність захворювання можуть свідчити райдужні кола при погляді на світло, затуманення, зміни в полі зору. При цих симптомах необхідно негайно звернутися до офтальмолога.