Олексій Гарань, професор політології, науковий директор Школи політичної аналітики КиєвоМогилянської академії:
«Конфлікт Президента і Прем’єра заводить у владу інші сили»
— Вибори, які відбуваються перед президентськими, прийнято називати «репетицією». Як на вашу думку, чи справді в Тернополі відпрацьовувались якісь технології, і які тенденції вони висвітлюють у контексті майбутньої президентської кампанії?
— Усі вибори, які відбуваються в рік президентських виборів, дають «плюси» чи «мінуси» тій чи іншій силі, визначають динаміку рейтингів. Бачимо, що значний приріст голосів одержала «Свобода». Це підтвердження тези про те, що в умовах сварки між «помаранчевими» — між Президентом і Прем’єрміністром — може піднятися праворадикальна сила. На мою думку, це небезпечно. Радикалізм «Свободи» стимулюватиме проросійський радикалізм на Сході. Тому ми можемо прийти до поляризації зразка 2004 року. Водночас до старту кампанії залишається майже півроку, тобто говорити про конкретні симптоми кампанії ще рано.
— Як ви оцінюєте лінію поведінки БЮТ? Як на неї можуть відреагувати виборці?
— Ця лінія була помилковою. Коли вже було запущено процедуру виборів, то треба було брати в них участь. БЮТ втратив би певну частину голосів, але результати виявилися б кращими для них. До речі, думаю, що якраз неучасть БЮТ у виборах призвела до того, що відсотки конкурентів виявилися такими високими: кількість здобутих голосів у загальній масі давала більший відсоток.
— Тобто результат інших «призерів» — «Єдиного центру» і Партії регіонів — був прогнозованим? Як ви оцінюєте здобуток цих сил?
— Певною мірою це сенсація. Але, думаю, сенсація з негативними відтінками. Результат Партії регіонів можна розтлумачити як розчарування виборців у тих силах, які були при владі. Частина потяглася до Тягнибока, а частина, розчарувавшись у «помаранчевих» силах (умовно кажучи, центристська частина), — підтримала Партію регіонів.
Що ж до «Єдиного центру», то тут виникають запитання. Партія, створена адміністративним шляхом, яка на національному рівні сприймається негативно, на Тернопільщині, в електорально свідомій Галичині, набрала стільки відсотків? Це припущення, але такий результат наводить на думку про використання адміністративного ресурсу.
Комітет виборців України:
«Великі партії бояться виборів»
— У ситуації з виборами до Тернопільської облради було застосовано, хоча й безуспішно, технології зриву виборів. Елементами цього стали заангажовані рішення судів (судовий адмінресурс), використання правоохоронних органів у політичних цілях (міліція на певному етапі усунулася від виконання обов’язків щодо забезпечення охорони бюлетенів), відкликання членів дільничних комісій із метою зриву кворуму. Однак спільна робота членів ДВК, політичних сил та громадськості не дозволила зірвати вибори.
КВУ не зафіксував значних порушень, які б могли спотворити результат виборів. Найбільшим порушенням стала наявність агітаційних матеріалів у той час, коли агітація була заборонена. Однак КВУ отримував сигнали про спроби підкупу виборців із боку однієї політичної сили. Комітет закликає правоохоронні органи розслідувати всі такі факти. На сьогодні КВУ не бачить підстав для оскарження результатів виборів у цілому.
КВУ констатує, що політична та економічна криза в Україні призвела до розчарування виборців у партіях, які зараз представлені в органах влади. Насамперед це впливає на падіння популярності найбільших партій. Через це великі парламентські політичні сили починають уникати прямих виборів.
Віктор Янукович, голова Партії регіонів:
«Ми визнаємо»
— Незважаючи на результати голосування, Партія регіонів закликає визнати волю громадян. Не можна не визнавати того факту, що громадяни, які проживають у Тернопільській області, вийшли на вибори до обласної ради і проголосували на них. З волею людей не можна не рахуватися. Треба дочекатися оголошення офіційних результатів виборів і визнати їх.
Андрій Шевченко,
народний депутат від фракції БЮТ:
«Ми не визнаємо»
— І вибори, і ці результати будуть оскаржені в судах. Блок Юлії Тимошенко не збирається брати участь у роботі того, що зараз будуть видавати за нову Тернопільську обласну раду. БЮТ не братиме мандатів, принаймні ми до цього закликатимемо наших представників на Тернопіллі...
Ті цифри, які нам сьогодні зранку видають за результати волевиявлення тернополян, я можу пояснити лише одним: це реалізація сценарію «Всі проти Юлі», коли цифри виписуються так, щоб зібрати всіх тих, хто більше або менше задоволений таким розвитком. Результат, м’яко кажучи, не відтворює тих настроїв, які є в Тернопільській області. Якщо ви не знаєте, які настрої, підніміть результати виборів 2006 року до Тернопільської обласної ради або результати виборів до парламенту 2007 року, і вони, я думаю, подають набагато адекватнішу картину.
НА МІСЦЯХ
Виборчий «кіндерсюрприз» у Зборові
На виборах міського голови райцентру Зборів Тернопільської області найбільше голосів набрав 23річний Василь Мартюк — висуванець Української народної партії. Він — засновник місцевого осередку «Пласту», національної скаутської організації України, працює на керівних посадах у громадській організації «Молодіжний націоналістичний конгрес», переможець гранту Президента України для обдарованої молоді, під час Помаранчевої революції очолював агітаційні групи «Пори» та «Чистої України» на сході держави. З 2006 року Мартюк є депутатом Зборівської райради.
У Горохові «Свобода» і «ЄЦ» посварилися
ВО «Свобода» обвинувачує партію «Єдиний центр» у застосуванні адмінресурсу й махінацій на виборах мера в місті Горохів Волинської області. Тут представник «Свободи» Віталій Грищук посів друге місце із 638 голосами, а перемогу здобув висуванець «ЄЦ» Віктор Годик, який отримав 828 голосів. На третьому місці — «нашоукраїнка», лише четвертий — БЮТівець. n