«Карантин» для імпорту

17.03.2009
«Карантин» для імпорту

Думаєте, це знижка? Ха, це «кризова» націнка.

Відтепер імпортні товари дорожчатимуть — так держава планує захищати вітчизняного виробника. Днями набрав чинності закон, що запроваджує на шість місяців 13% надбавку на ввізне мито на деякі групи товарів, які вважають некритичним імпортом. Так, за новими цінами слід очікувати подорожчання таких товарів: заморські килими, одяг, білизна, взуття і капелюхи, печі, опалювальні котли, кухонні плити, газові колонки, холодильники, водонагрівачі. А також — м’ясо, фрукти, готова та консервована риба, ікра й вино. Ймовірно, дорожчатимуть легкові й вантажні іномарки.

Експерти, щоправда, у доцільності цього «митного» нововведення сумніваються і попереджають: деякі імпортні товари за півроку «карантину» можуть опинитися у Червоній книзі, надходження від збору мита не зростуть, натомість «стрибне» інфляція. А СОТ може розцінити дії України як торговельну війну, і від того постраждають українські експортери. В українському уряді вже передумали і планують найближчим часом внести на розгляд Верховної Ради законопроект, який скасував би митну ініціативу. Однак механізм нових поборів уже запущено.

 

Автоімпорту «прикрутять» колеса

Найпершими сповістили про свої труднощі через митні зміни автомобільні імпортери. «Імпорт уже навіть не стоїть на колінах, а просто лежить, —запевняє Олена Дуніна, генеральний директор компанії «Автоінтернешнл». — І хоч лежачого не б’ють, нас усе одно ще раз вдарили». На підтвердження своїх слів пані Олена навела цифри: порівнянно з січнем минулого року імпорт зменшився майже у 5 разів.

Всеукраїнська асоціація автомобільних імпортерів та дилерів, як тільки замаячила можливість прийняття цього закону, поширила рекомендації закупити додатковий резерв автомобілів на склад, однак у цьому немає великої потреби. Як розповідає генеральний менеджер «Тойота Україна», уже зараз на складі накопичилося вдосталь автомобілів, щоб задовольнити попит на півроку, проте їх просто не купують. «Продаж автомобілів у лютому становив лише 11 тисяч одиниць, а це рівень ще 2003 року. Скорочення через рік — майже 80%. Перспективи не радісні. І це все без 13% надбавки!» — сказала пані Дуніна. Дія прийнятого закону не поширюється на комплектуючі автомобілів, хоча в першій редакції цього закону такий пункт був. «Це особливо прикро, — каже Олена Дуніна. — Таким чином закон не захищає вітчизняного виробника, а тільки підтримує прихований імпорт, коли із закордону везтимуть майже готові автокомплекти, а тут їм просто прикручуватимуть колеса».

Ковбаса стане дорожчою і сумнівнішою

Серед «мічених» митом товарів опинилися й імпортовані продукти харчування: морожена яловичина, свинина, сало, м’ясопродукти, деякі види фруктів, алкогольні напої (крім пива), готова до вжитку риба та морепродукти. Усі ці товари, безумовно, додадуть у ціні — можливо, найбільше серед некритичного імпорту. І українці цілком можуть не знайти звичних для себе імпортних продуктів на прилавках магазинів.

Якість пропонованих харчів на ринку в майбутньому — теж питання відкрите. Керівник аналітичного департаменту «Консалтингової агенції ААА» Марія Колесник не виключає: по–новому може постати проблема якості, скажімо, м’ясних виробів. Як відомо, більшість українських ковбас виготовляють з імпортованої сировини, а переробні підприємства зацікавлені у зниженні собівартості. Тому «секрет» і безпека вітчизняних сосисок і ковбас тепер лежатиме здебільшого на совісті контролюючих органів, які мають не допускати неякісну сировину на ринок.

Без сумніву подорожчає, на думку Марії Колесник, і без того недешева риба, а її асортимент стане біднішим — уже зараз на ринку відчувається дефіцит морепродуктів. «Оскільки майже всі вони імпортні, споживач просто платитиме дорожче. А постачальники будуть вирішувати: закладати нову ціну у свої ризики чи перекладати її повністю на споживача», — каже Марія Колесник. Дорога риба, щоправда, не стане менш якісною (хоч її і поменшає), вважає експерт, а ось у мороженій продукції може з’явитися більше льоду.

Володимир Лапа, керівник групи експертів Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», стверджує, що імпортні продукти мають найбільше шансів зникнути з полиць магазинів, як більш дорогі, а значить — менш популярні у кризу. Українці ж усе частіше купують товари нижчого та середнього цінового діапазону — це доводять дані соціологічного дослідження, проведеного компанією «Тачпул Україна». (Так, за останні два місяці 36% українців стали купувати дешевші товари, а ще 20% скоротили кількість покупок. Також 40% відмовляє собі в солодкому, 39% у міцному алкоголі, а 33% скоротили кількість м’яса на своєму столі).

Ціни зростуть, асортимент збідніє

Негативно нововведення можуть позначитися і на ринку виробів легкої промисловості, адже до «чорного» списку потрапив одяг, хутряні вироби, трикотаж, текстиль, взуття, головні убори. «В Україні виробництво замінників імпорту недостатньо розвинене в багатьох товарних групах. — зазначає Лада Волощенко, науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України. — Тому можуть виникнути проблеми, наприклад, із виробами текстилю, взуттям. Цілком імовірні провали в певних цінових сегментах — наприклад, «середній» ціновий прошарок по взуттю може не витримати цієї надбавки. Як наслідок ми матимемо поляризацію: на ринку буде або щось дуже дешеве і низькоякісне, або навпаки — дороге і недоступне для споживача з середнім рівнем доходу. Замінити якісну імпортну продукцію європейських торгових марок середнього цінового сегмента вітчизняною продукцією неможливо за такий короткий термін. Термін дії закону максимум шість місяців, його пролонгація не гарантована, тому вірогідність того, що він може стати додатковою мотивацією для налагодження реального виробництва конкурентоспроможного товару в Україні на тлі дефіциту кредитного ресурсу дуже мала. Все це негативно впливатиме на і так недостатньо розвинену конкуренцію на ринках. Проблематика імпортозаміщення, насправді, вимагає системного підходу».

Щоправда, деякі приватні підприємці, які займаються продажем імпортного одягу, не сильно переймаються ввізним митом і особливо ціни на свій товар збільшувати не збираються. «Торгівлі й так немає — куди ж ціни підвищувати? Люди й так нічого не купують, — бідкається столичний власник магазину одягу Андрій Дзень. — Підприємці будуть шукати інші виходи, аби тільки сприяти продажу товару: закладатимуть у вартість речей, приміром, менший прибуток. Але більшість активніше практикуватиме «сірий» імпорт — більше занижуватиме офіційну вартість завезеного товару».

Саме через такі «схеми» вітчизняним виробникам з імпортерами важко конкурувати. «Наші імпортери готового одягу масово і дуже сильно занижують ціну товару на митниці — інвойс. Ми проаналізували за минулий рік імпорт та експорт товарів легкої промисловості, і вийшло, що середня ціна на імпортовану продукцію учетверо менша, ніж експортовані товари за тими ж позиціями українського виробництва, — зазначає президент Української асоціації підприємств легкої промисловості Валентина Ізовіт. — Тому говорити, що від введення додаткового мита постраждають імпортери, неправильно. Це мито хоч певною мірою підтримає вітчизняного виробника. Адже ситуація насправді ненормальна: за останні дев’ять місяців в Україну завезли 620 тисяч тонн «легкої» продукції, проекспортували при цьому близько 100 тисяч. В якій країні, скажіть, імпорт перевищує ушестеро експорт? Ми хіба трусів і шкарпеток нашити не можемо для своїх людей? А чоловічі костюми, які чудові шість фабрик відправляють на експорт? Чи жіночий одяг — він увесь іде на Європу, бо це якісні речі. На внутрішньому ринку ж панують імпортери, адже легше завезти без сплати податку китайський непотріб і продати його без сплати податків, ніж сплачувати внески, дбати про робочі місця та якість».

«Сірий» імпорт та інфляція процвітатимуть

Водночас експерти впевнені: додаткове мито якраз і спричинить зростання «сірого» та «чорного» імпорту. «Серйозна проблема полягає в тому, що запровадження цього мита породжує додаткові стимули для тінізації імпорту, розширення «сірих» схем, що теж, як відомо, не сприяє позитивній економічній активності», — зазначає Ярослав Жаліло, президент Центру антикризових досліджень. До того ж це ставить під сумнів і наповнення державної казни. «В Україні зазвичай значним джерелом надходжень до Держбюджету був ПДВ на імпортовані товари. Якщо ми говоримо, по–перше, про зменшення оборотів, і по–друге, ще більше зменшення легальних оборотів цих товарів некритичного імпорту, це означає, що ми значну частину ПДВ втрачаємо», — каже Ярослав Жаліло.

А не за горами, кажуть експерти, й зростання рівня інфляції. І взагалі ефект від нововведення, мовляв, дуже сумнівний. «Додаткове 13–відсоткове мито — це додаткова ціна товару на внутрішньому ринку. А відтак ми можемо говорити, що таке зростання ціни веде до посилення інфляційних процесів, — зауважує Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій. — Наступний момент: перелік товарів, що потрапили до списку некритичного імпорту, не свідчить про те, що це мито когось від чогось захищає. Тобто іншими словами, ми можемо говорити про те, що це нововведення — результат зусиль певних лобістських структур. Сама ж ідея за допомогою такого додаткового мита скоротити імпорт для того, щоб поліпшити ситуацію з платіжним балансом, немає економічного пояснення, тому що імпорт на сьогодні й так скоротився внаслідок, з одного боку, падіння платоспроможного попиту, а з іншого — внаслідок здешевлення гривні. Адже існує дуже простий економічний закон: чим вища девальвація, тим дорожчий імпорт».

 

ДО РЕЧІ

Український виробник... постраждає?

На думку Марії Колесник, проблема вітчизняного бізнесу полягає в тому, що він звик працювати в тепличних умовах, і на тлі кризи лобісти намагаються виторгувати сприятливіші для себе умови. Однак наслідки можуть бути для України плачевними. Адже введення мита може спричинити значні проблеми України в СОТ, бо це суперечить нормам двосторонньої угоди. «Запровадження такого мита мало йти за узгодженням із Міжнародним валютним фондом, — каже Ігор Бураковський, — СОТ дозволяє робити такі речі, але якщо в країні реалізовують програму МВФ, то свої дії потрібно узгоджувати — це частина торговельної, економічної політики. З іншого боку, враховуючи те, що на сьогодні світ дуже чутливо ставиться до протекціонізму, ми наражаємося на серйозну небезпеку компенсаційних заходів проти українських експортерів». Відтак своє слово щодо нашої «самодіяльності» СОТ ще має сказати. І якщо Україна не змінить своєї позиції і не зможе довести, що нововведення були доцільними, до нас можуть бути застосовані штрафні санкції. Крім того, інші країни можуть ввести обмеження щодо нашої продукції — це може стосуватися будь–яких українських товарів. «Таким чином, вийде дуже проста ситуація, коли ми підтримуємо одну категорію українських виробників, але при цьому наражаємо на небезпеку іншу — тих же металургів чи хіміків».