Мавпочку шкода...
Наукові дослідження доводять, що тривалий інтенсивний стрес не тільки спричиняє різні психологічні проблеми (підвищену втомлюваність, тривожність, дратівливість), а й доводить людину до серйозних соматичних хвороб — таких, як виразка шлунка, бронхіальна астма і навіть інфаркт. Механізм такої душевно–тілесної взаємодії доволі простий. Узяти хоч би виразку. У багатьох людей під час стресу посилюється вироблення шлункової кислоти і фермента гастрина–17, повідомляють «Медновини». Якщо стрес минає швидко, від цього не буде великого зла. Але якщо психічне напруження довго не знаходить виходу, шлунок буквально починає перетравлювати сам себе. Зрозуміло, що в такому випадку традиційні засоби лікування допоможуть лише на деякий час прибрати неприємні прояви хвороби, а причина нездужання залишиться за межами досяжності таблеток. Тому в лікуванні «нервової» виразки потрібна допомога не лише гастроентеролога, а й психотерапевта. Якщо цього не зробити, через деякий час «стресова» болячка нагадає про себе знову.
Про те, що тривалий невроз може завдати серйозного удару по організму живої істоти, учені знають від початку минулого століття. У цьому плані показовими є дослідження, проведені у Вашингтоні доктором Бреді. Лабораторна мавпа отримувала удари струмом. Для того, щоб розімкнути електричне коло і тим самим позбутися неприємних відчуттів, тварина мусила без упину натискати спеціальний важіль. Шість годин поспіль бідна тварина крутилася біля важеля, наступні шість годин відпочивала від своєї роботи. А потім — знову розмикала болюче коло. За кілька тижнів у змученої стресом мавпи з’явилася виразка шлунка!
Згодом учений трохи змінив експеримент. Тепер удари струму сипалися на двох мавп, а врятувати обох тварин від мук могла тільки одна мавпочка — у неї був ключ для розмикання ланцюга. І вона дуже старалася допомогти собі й зарадити подрузі. Обидві піддослідні істоти практично не отримали болючих ударів, тому що «відповідальна» мавпа натискала на важіль безупинно. Але тварина не змогла витримати тягаря завеликої відповідальності, яка так несподівано впала на бідну мавпячу голову. Через три тижні після початку експерименту в неї розвинулася виразка дванадцятипалої кишки, і «відповідальна» тварина померла. Щодо другої мавпи, яка не мала доступу до важеля, то вона залишилася живою–здоровою...
Без зарядки не обійтися!
Як людині, часто перевантаженій відповідальними справами, уникнути «стресової» хвороби? Британські медики радять у першу чергу регулярно виконувати фізичні вправи. Не важливо, чим саме ви захопитесь — ранковою гімнастикою, аеробікою, медитацією, масажем, вправами на розтягування м’язів чи банальним ходінням (ідеальний варіант — 20—30 пройдених кілометрів на тиждень). Головне, щоб тіло кожного дня отримувало фізичне навантаження.
Крім того, лікарі зазначають, що під час роботи (особливо в офісі) люди мають періодично підводитися, розминати м’язи, крутити головою та вигинати спину. Якщо ви годинами сидите, скорчившись, в одній позі, то неабияк ризикуєте постраждати від стресу — навіть у ситуації, далекій від патової. Профілактикою «нервового вибуху» може послужити масаж центральної частини підборіддя. Для цього треба впродовж двох–трьох хвилин круговими рухами розминати підборіддя вказівним пальцем. Масаж середнього пальця по дві–три хвилини на кожній руці нормалізує артеріальний тиск, а чай із меліси в багатьох випадках усуває біль у серці, зменшує кількість серцевих скорочень, задишку й залишається незамінним засобом «втечі» від неврозу.