У Карпати — не як в останню путь
Карпати люблять і щороку відвідують сотні тисяч мандрівників. Проте у горах, як і на узбіччях автотрас, останнім часом побільшало поминальних хрестів. Концентруються вони, в основному, на схилах Чорногірського масиву — найпопулярнішого маршруту з «топовими» українськими вершинами. І хоча Говерлі (2061м), Бребенескулу (2032 м), Піп–Івану (2022м) дуже далеко не тільки до гімалайських велетнів, а й до європейського Монблану, безпечнішими вони від того не стають. У наших Карпатах майже щороку гинуть люди, а десятки туристів виживають лише завдяки рятувальникам.
Що треба знати, аби не стати черговою жертвою гір, і як поводитися в критичних ситуаціях, допоможе з’ясувати підкорювач Карпат із понад сорокарічним досвідом, заступник начальника управління туризму Івано–Франківської облдержадміністрації Григорій Мельник. Ще в середньому шкільному віці наш співрозмовник виконав норматив і отримав значок «Турист СРСР». Відтоді він обходив майже всі Карпати, у складі альпіністських груп підкорив чимало вершин Кавказу й Середньої Азії.