Ще з часів радянських у нас особлива любов до всіляких програм. Піднімали нечорнозем’я, виконуючи продовольчу програму. Будували хрущовки і брежнєвки, прагнучи до якогось там року кожну сім’ю забезпечити житлом...
Та й сьогодні до програм ми теж не байдужі. На всі випадки життя, напевне, у чиновників знайдеться певний папірець. А от чи хтось несе відповідальність за виконання запланованого? Якщо у верхах права рука не знає, що робить ліва, то як спитати і з кого? Так і живемо: програми пишуться, народ мордується сам по собі, а як житимемо далі — ніхто навіть приблизно відповісти не може...