Днями до 190-річчя від дня народження поета й художника у Національному музеї Тараса Шевченка відкрилася виставка, яка триватиме до кінця квітня. Тут представлено сто унікальних експонатів, які здивують навіть постійних відвідувачів музею. Серед них — «Мала книжечка», більш відома як захалявна, написана у період першого заслання, альбом малюнків 1841 року, автопортрет вчорашнього випускника Академії мистецтв 1845 року і останній автопортрет академіка гравюри 1861 року. Відвідувачі музею можуть на власні очі побачити малюнки оспіваних у віршованих рядках церкви в селі Суботів та розритої Богданової могили. А ще прочитати рукописи «Заповіту», поеми «Сон», «Три літа» та переглянути листування Шевченка з його не менш відомими сучасниками Миколою Костомаровим, Квіткою-Основ'яненком, Іваном Тургенєвим та іншими.
Звісно, ці листи та твори не є науковою сенсацією, вони вже давно опубліковані. Утім, як зазначив директор Національного музею Тараса Шевченка Сергій Гальченко, людина, яка вивчає творчість Шевченка за першоджерелами, зовсім по-іншому сприйматиме навіть відомі, класичні його твори. «Двадцять років тому в Москві мені пощастило читати рукописи відомих опублікованих творів Тараса Шевченка. Тоді для себе я зробив відкриття, що навіть «найнауковіші» видання не передають думку митця так точно, як рукописи», — поділився своїми враженнями Сергій Гальченко. Більшість експонатів відібрані з фондів Національного музею Тараса Шевченка та Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. У Національному музеї зберігається понад 70 тисяч експонатів, а у відділі рукописів Інституту літератури — близько тисячі раритетів. Крім того, деякі представлені на виставці раритети були повернуті з-за океану. І, як наголосив Сергій Гальченко, наразі є сподівання, що незабаром з Америки повернуться й інші експонати, які колись були власністю будиночка Тараса Шевченка у Києві, але у роки війни потрапили далеко за межі країни.
«Кілька днів тому Верховна Рада прийняла постанову «Про святкування 190-річчя від дня народження Тараса Шевченка». Одним із пунктів цього документа є звернення до уряду України і до Київської міської державної адміністрації з проханням прискорити початок будівництва спеціального сховища для збереження рукописної спадщини Шевченка та інших класиків української літератури, — розповів академік НАНУ, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка Микола Жулинський. — Ми вимагатимемо, щоб ця будівля постала поряд з Національним музеєм Тараса Шевченка. Аби нарешті у центрі Києва був так званий Шевченківський дім, де зберігатимуться і рукописи митця, і його малярська спадщина». Планується, що до двохсотріччя від дня народження Кобзаря Україна матиме повне зібрання творів Тараса Шевченка і так звану шевченківську енциклопедію у 4 томах.
Дочка Шона Карра, більше відомого як зятя Юлії Тимошенко, трохи підпсувала «страждально–войовничий» імідж своєї непрямої «бабусі». Завдяки їй усі дізналися, що торік Юля Володимирівна непогано відпочила в Іспанії. А сайту «Таблоїд» стало відомо, що за свій кількатижневий релакс Тимошенко платила по 7 тисяч євро за добу. >>
«Ти диви: тут як на авторинку, — двоє друзів роздивлялися літаки з парку «антонівської» авіакомпанії, що стояли в ряд один біля одного. — Напишемо внизу: не битий, не шпакльований, один господар...». >>
«Хобі, що стало стихійним лихом» — так називає своє захоплення прогнозуванням погоди відомий волинський журналіст і письменник Володимир Лис. Займається він цією справою понад двадцять років. Перший свій прогноз склав у 1989 році, й відтоді щороку тисячі людей у всіх куточках України чекають «погоди від Володимира Лиса». Хоч Володимир Савич попереджає, що прогноз він складає винятково для Волині, відтак його передбачення «діє» в радіусі 150 кілометрів. >>
...Густа завіса хмар над Гайдарами, що на Харківщині, і непримне мрячіння дрібного дощу принесли добру звістку. Новий український синоптик Тимко II не побачив учора власну тінь. Це означає, що весна в наших краях буде ранньою і теплою. Отже, зимі вже недовго залишилося... >>
Сьогодні цивілізований світ не хоче їсти цукор і лікуватися хімією — він повертається до тисячолітніх джерел життя і обирає... мед. На всіх континентах «нектар богів» стає рушієм харчового, сільськогосподарського, фармацевтичного, косметичного виробництва. Продукти бджільництва тепер в усьому — в помадах, хлібі, інгаляторах, жувальних гумках, мазях, вині... Україна у «медових справах» задніх не пасе: за виробництвом меду ми — перші в Європі й п’яті у світі. В нас прадавня культура бджільництва й надзвичайні економічні перспективи. Мед може і повинен стати світовим брендом української нації — таким як французький сир і вино чи російська горілка. І світ уже дав нам картбланш: у 2013 році до України з’їдуться на конгрес бджолярі з усіх куточків планети. Адже на цьогорічному всесвітньому форумі у Франції ми переконали усіх: Україна — медовий край. Як це відбувалося, бачила і «Україна молода». >>
«Нове чорнобильське «Укриття» захистить Україну і світ!» Відтоді, як цей захоплений вигук пролунав над країнами і континентами, світ завмер в очікуванні небаченої конструкції завдовжки 257, завширшки 150 і у висоту — майже 110 метрів... Минув не один термін завершення будівництва цього дива, а нас як захищав, так і захищає від отих клятих радіонуклідів трохи підрихтований старенький саркофаг, зведений усього за півроку без зайвих гасел і обіцянок.
Що ми зазвичай чуємо і читаємо про Чорнобиль? Безневинні сенсації на кшталт двоголових телят (трьох–чотирьох — потрібне підкреслити) чи одноголових самоселів, байки про мертве місто Прип’ять і дивне захоплення екскурсіями в епіцентр трагедії. Як і раніше колеги–журналісти, геройськи напнувши груди, з мікрофоном і блокнотом рвуться до зруйнованого реактора, аби й собі «засвітитися» в чорнобильській зоні... Вся ця екзотика була й буде. Ось тільки «за кадром», як завжди, залишаються досить делікатні соціально–економічні і фінансові проблеми Чорнобиля, які не такі показні на вигляд і надто складні для газетно–телевізійних матеріалів, а тим паче для сприйняття пересічними громадянами. До цих проблем докопатися не так просто, та й кому це потрібно? Не розпорошуючись на всі чорнобильські проекти, уважніше придивимось до найбільш «уживаної» теми останніх років — заплановане будівництво нового «Укриття», або НБК (нового безпечного конфайнменту). Ось перше–ліпше повідомлення з посиланням на члена групи радників ЄБРР із чорнобильського проекту, академіка Валерія Кухаря: «На жаль, усі плани досі не виконували, та є надія, що до 2012 року ми отримаємо «Укриття»–2»... >>
