Тролейбусам і трамваям світить доля... динозаврів

      Ми вже писали про те, які пристрасті вирують в обласному центрі у зв'язку з намірами міської влади впровадити кардинально змінену нову маршрутну мережу для автобусів. Щоправда, нині вони до пори до часу вгамувалися. Не в останню чергу завдяки заяві міського голови Івана Куліченка про неприпустимість впровадження нової маршрутної мережі з такою кількістю зауважень від мешканців міста.

      Тепер же про свою неабияку стурбованість заявила і ще одна сторона, яку втілення у життя намірів влади може зачепити вельми боляче. Це — електротранспортники. За їхніми прикидками, впровадження нової маршрутної мережі для автобусів спричинить значне, приблизно вдвоє, «порідіння» трамвайно-тролейбусної. Отже, йдеться про справжнє потрясіння для міста. Адже буде скорочено цілий ряд популярних маршрутів і навіть депо.

      І біда не лише в цьому. За свідченням керівника Державного колективного підприємства «Дніпропетровський електротранспорт» Володимира Карпенка, згідно з існуючими нормами, трамвайні колії потребують ремонту кожні десять років, за останні з яких руки в них дійшли лише до 15—16 кілометрів зі 177 наявних. Отже, майже вся мережа нині є непридатною для користування.

      Ще одну проблему спричинив Кабінет Міністрів, який у 1993 році прийняв постанову про безоплатне перевезення пенсіонерів та зобов'язався через Міністерство фінансів знайти механізм для погашення у зв'язку з цим збитків транспортників. Але така обіцянка виявилася цяцянкою. «У тому ж «Дніпроелектротрансі» за рік отримують всього-на-всього 15 мільйонів гривень замість очікуваних, за розрахунком, 90—100 млн. От і допрацювалися, що борг перед колективним підприємством сягнув 54 мільйонів гривень. Електротранспортники ж у свою чергу виннні колосальні суми за газ, тепло, воду. Проте вони сьогодні перевозять безоплатно понад 80 відсотків пасажирів. А платні категорії користуються переважно послугами маршрутних автобусів. З думкою ж про те, що електротранспорт сьогодні просто вичерпав себе, Володимир Карпенко категорично не погоджується. Як наочний приклад він навів США, де у 30-ті роки мали добре розвинену мережу електротранспорту, згодом знищену авто- та нафтомагнатами, а нині там спостерігається справжній бум з її відродження.

      Та й в інших містах України, знову ж за твердженням Володимира Карпенка, такої катавасії з маршрутками, як у Дніпропетровську, немає. Взяти хоча б у півтора раза більший за кількістю населення Харків. Там не вводять без узгодження з начальником міськелектротрансу жоден автобусний маршрут, що дублює трамвайний чи тролейбусний. Отже, пан Карпенко цілком допускає існування у Дніпропетровську потужного «маршруточного» лобі. Та й сам перебіг подій останнього часу в місті свідчить на користь цього.