У залишку — «суха» вода

      Поки обласні керманичі Луганщини заганяли міськводоканали у свіжостворене монопольне об'єднання «Луганськвода», ДП «Луганський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» проводив перевірку водопостачальних підприємств на відповідність їхньої продукції держстандартам. Висновок, принаймні для споживачів, невтішний: у 2003 році 24 з 30 водоканалів стандартів не дотримувалися. Мало того, співробітники центру з сумом констатували, що в останні роки спостерігається погіршення якості питної води в кранах луганців і мешканців області.

      Грішать стандартизатори на близькість до підземних джерел вугільних шахт: через надто активне заглиблення людини в земні надра «розсоли» з нижніх водоносних горизонтів потрапляють у верхні шари, з яких зазвичай брали воду для комунальних потреб. А після безсистемної масованої реструктуризації, коли припинили роботу водовідливи, процес набув геть некерованого характеру. Тимчасовий «вихід» було знайдено в суто бюрократичній площині. Оскільки знизити концентрацію солей усе одно не видавалося можливим, водопостачальні організації зобов'язали час від часу оформлювати в Держспоживстандарті України дозволи на певні відхилення від норми.

      На сьогодні в Луганській області такі дозволи отримали 5 підприємств. Вони допускають відхилення їхнього «продукту» за жорсткістю, сухим залишком, залізом, прозорістю та сульфітами. Однак якщо навіть ці відхилення взяти за норму, їй не відповідає вода на 18 підприємствах області — з перевіреної «тридцятки», і лише на десяти стан справ визнано задовільним (з урахуванням дозволу на сухий залишок). Крім того, з'ясувалося, що практично на всіх перевірених водонасосних станціях використовуються манометри, що не пройшли державної перевірки, а вимірювальні прилади, що визначають якість води, просто не придатні до експлуатації. Можна припустити, що відповідальні керівники пояснювали такий стан речей нестачею коштів. «Луганський регіональний центр» їм у цьому «допоміг», наклавши на 20 водопостачальних підприємств штраф загальною сумою 6235,7 грн. А заразом притягнув до адміністративної відповідальності 32 посадові особи.

      До речі, про кошти. Як було заявлено на недавній колегії головного управління економіки Луганської облдержадміністрації, міста й райони потребують сьогодні 447 млн. гривень на вирішення проблем житлово-комунального сектору. Як вважає перший заступник начальника цього управлiння Ірина Горпинченко, ці кошти слід спрямувати на оснащення житлового фонду лічильниками холодної і гарячої води, теплової енергії та на проведення заходів з економії паливно-енергетичних ресурсів. Утім не тільки — гроші треба вкладати й у капітальне будівництво і буріння розвідувальних свердловин навколо проблемних шахт і в сільській місцевості. Як вважає Горпинченко, економія коштів від реалізації такої програми дозволить навіть розрахуватися за отримані кредити.

      Однак про 447 мільйонів не йдеться. На початок нинішнього року впроваджено 16 проектів, загальна сума кредитування яких склала 3,5 млн. доларів. На стадії реалізації перебувають іще два проекти вартістю трохи більше півмільйона доларів. Певні надії покладаються на отримання фінансування в рамках «Муніципальної кредитної лінії», однак самі муніципалітети особливої зацікавленості з цього приводу чомусь не виявляють — ні в Луганську, ні в Алчевську, ні в інших великих містах. Та й 15 районів з 17 теж активності не демонструють. Може, не впевнені, що повернуть позику.