Конверт окремо, зарплату окремо

      Міністерство фінансів вбачає прямий зв'язок між пенсійною і податковою реформами. І справа зовсім не в тому, що державні фінансисти підозрюють людей похилого віку в значних тіньових доходах і ухиленні від оподаткування. Йдеться якраз про осіб цілком працездатного віку, яким далеко до пенсії. Тобто про осіб, яких треба загітувати «детінізувати» свої доходи. Насамперед зарплату. Міністерство попереджає: якщо в умовах дії 13-відсоткової ставки податку на доходи громадянин отримуватиме й надалі зарплату в конверті, то це означає, що він годуватиме «тіньовиків», а сам залишиться без достойних соціальних гарантій. Ясна річ, людей, які живуть на зарплату, багато, «тіньовиків» набагато менше. Думки про майбутню пенсію частіше непокоять перших. Та й доступитися до них простіше.

      Утім те, що знає про свою «армію праці» держава, повинно мало втішати останню. За даними Державного комітету статистики, у листопаді минулого року рівень середньої зарплати в Україні скоротився до 489, 52 гривні. Крім того, за даними Мінфіну, з 22 мільйонів працюючих в Україні лише 14 мільйонів громадян сплачують внески до Пенсійного фонду. І це при 15 мільйонах пенсіонерів у нашій країні. Тобто на кожного працюючого припадає «по одному з лишком» пенсіонеру. На 1 лютого цього року розмір невиплачених зарплат збільшився на 3,2 відсотка у порівнянні з 1 січня — до 1 мiльярда 850 мiльйонiв 534 тисяч гривень.

      Утiм Мінфін в особі директора департаменту податкової та митної політики Петра Андрєєва висловив оптимізм стосовно того, як «працює» нова ставка оподаткування доходів фізичних осіб. «Доходи залишилися на рівні, і навіть з невеликим плюсом. Відбувається часткова легалізація грошей шляхом підвищення рівня зарплат», — зазначив голова департаменту. За його даними, в деяких областях надходження від цього податку зросли в 1,2-1,3 раза. На думку пана Андрєєва, чим успішніше йде «роз'яснювальна» робота в регіонах, тим кращий цей показник.

      Набагато складнішою стає «арифметика», коли справа доходить до оподаткування юридичних осіб, тобто підприємств (а значна частина їх власників, відповідно, є фізичними особами). Коли у контролюючих органах кажуть про «тінь», то якраз і намагаються прослідкувати, якими ж є насправді доходи цих приватних власників, що їм належить сплачувати податок з прибутку підприємств і ПДВ. Так от, сумарно картина з надходженнями до бюджету 2004 виглядає нібито чудово. У Мінфіні посилаються на цей показник, видаючи його за привід для офіційних «литавр»: надходження до загального фонду Державного бюджету за січень-лютий 2004 року, за оперативними даними Державного казначейства України, становлять 7 млрд. 64 млн. грн., або 100,9 відсотка планового показника, і на 1 млрд. 342,7 млн. грн. перевищують відповідний показник 2003 року. Коментуючи ці цифри, член парламентського Бюджетного комітету, народний депутат України, член політичної групи Української народної партії фракції «Наша Україна» Євген Жовтяк висловив переконання, що «насправді за переможними реляціями уряду про успішну ходу бюджету-2004 приховуються маніпуляції з цифрами та напівправда».

      «Річ у тім, що по сьогодні достеменно невідомо, навіть членам Бюджетного комітету, приростила чи ні Податкова адміністрація обсяг невідшкодованого податку на додану вартість (ПДВ) порівняно з 1 січня 2004 року, — стверджує Євген Жовтяк. — На мікрорівні, у розмовах з платниками податків складається враження, що цей приріст може обчислюватися сотнями мільйонів гривень». Якщо це насправді має місце, то чого тоді варті запевнення Міністерства фінансів та Державної податкової адміністрації, що оформлення боргу держави з невідшкодованого ПДВ в обсязі 1 мільярда 926 мільйонів гривень «розчистить авгієві стайні», і з 2004 року, немов з білого аркуша поточне відшкодування здійснюватиметься без затримок? Напевне, запевнення ті є не що інше, як мильна бульбашка, стверджує народний депутат.

      Відповідним чином розколюється на друзки міф про стовідсоткове виконання бюджету в січні-лютому. Якщо до державного бюджету за цей час надійшло два з половиною мільярди ПДВ, то ця цифра має бути скоригована на приріст вчасно невідшкодованого ПДВ. Відмінусуємо від цієї цифри кілька сотень мільйонів гривень, які держава, поза сумнівом, вже встигла заборгувати платникам податку за перші два місяці року, і стовідсоткове виконання бюджету насправді виявляється окозамилюванням і фата морганою. На наступному засідання Бюджетного комітету парламентарії мають намір поцікавитися у представників ДПА, яким же насправді є приріст невідшкодованого ПДВ в поточному році, наголосив Євген Жовтяк.

      Ставка з ПДВ може бути знижена з 20 до 15 відсотків вже з 1 січня 2005 року. Про це також повідомив Петро Андрєєв на прес-конференціїі. За його словами, таке зниження відбудеться у випадку, якщо парламент врахує пропозиції Президента України до законопроекту № 4000-1 (про зміни в деякі закони України з питань оподаткування у зв'язку з ухваленням держбюджету на 2004 рік) і законодавчо закріпить їх в одному або декількох законах до 1 серпня поточного року. Як уточнили в Мінфіні, якщо відповідну норму буде затверджено ще до кінця першого кварталу поточного року, то таке зниження буде розбите на два етапи: з 1 січня 2005 року до 17 відсотків, а з 1 січня 2006 року — до 15.

      «Міністерство фінансів почало підготовчу роботу, щоб створити умови до плавного переходу на спеціальні рахунки з ПДВ, і перший крок — це зменшення ставки податку на додану вартість до 15 відсотків», — зазначив голова департаменту. На його думку, таке адміністрування податків перекриє всілякі схеми, які використовуються для ухилення від сплати податків. Утім народний депутат України, заступник голови Бюджетного комітету, член політичної групи Української народної партії Валерій Асадчев переконаний, що таке адміністрування ПДВ може спричинити суттєве погіршення структури платежів і уповільнення обігу коштів, оскільки «суб'єкти господарювання втратять мобільність і оперативність управління фінансовими ресурсами». Новий порядок справляння ПДВ, на переконання депутата, «значно ускладнить також бухгалтерську справу і звітність». Депутат нагадує, що дискусія з цього приводу вже неодноразово відбувалася у профільних комітетах Верховної Ради, і їх результатом був висновок про недоцільність запровадження подібних розподільчих рахунків по ПДВ.

      Мінфін вибудовує свою стратегію «детінізації» з урахуванням того, що парламент розгляне й ухвалить закон «Про легалізацію доходів фізичних осіб, з яких не сплачено податки, збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів». Легалізацію передбачається здійснити шляхом добровільного декларування фізичними особами своїх доходів, з яких вони мають сплатити податок у розмірі 10 відсотків від вартості цих доходів. За оперативними розрахунками Міністерства фінансів, це дозволить повернути до України до 4 мільярдiв грн. Однак варто нагадати, що у парламенті сьогодні перебуває аж п'ять законопроектів про легалізацію доходів. За висновками Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, з цих проектів варто зробити один. А оскільки розмови про амністію капіталу в Україні тривають, починаючи з 1996 року, то малоймовірно, що справу буде завершено у цьому році.

      Петро Андрєєв зазначив, що легалізація доходів фізичних осіб і підприємств України дозволить зберегти надходження до Пенсійного фонду і почати виконувати основне завдання — зменшити навантаження на фонд зарплати, яке зараз становить 37,5 відсотка, до 30 відсотків. За словами Андрєєва, багато в чому таке зниження залежить від перенесення частини витрат підприємств на поповнення персональних пенсійних рахунків працюючих. Ні, таки багато оптимістів серед «працівників рахівниці», надто у сфері дежавних фінансів.