Для Андрія Волинця, 24-річного сина народного депутата, голови Незалежної профспілки гірників України Михайла Волинця, тісне «знайомство» з представниками правоохоронних органів запам’ятається надовго. За словами хлопця, у неділю серед білого дня його «зняли» з автобусної зупинки на Харківському масиві (де він мешкає) озброєні бойовики, одягнуті в форму працівників спецпідрозділів міліції. «Андрія скрутили й кинули на підлогу авто, — розповідає Михайло Волинець, — але він устиг побачити своїх кривдників — чорний спецодяг, «берци». А потім його сильно вдарили по голові ззаду, і Андрій втратив свідомість». Як пояснив «УМ» батько постраждалого, знущалися над хлопцем близько шести годин — одягли на голову поліетиленовий пакет, зав’язали очі, постійно били, погрожували, заливали до рота горілку і кричали: «За наркотики згниєш у тюрмі!». А потім, повозивши невідомими місцями, залишили у якомусь під’їзді житлового будинку на Оболоні, при цьому не забули з мобільного забрати телефонну картку та 40 гривень. Зараз хлопець у важкому стані перебуває в столичному інституті нейрохірургії — у нього струс мозку, численні травми. Лікарі побоюються, що унаслідок побоїв стався крововилив, — доведеться робити пункцію.
За словами Михайла Волинця, хлопець жодного відношення до політики не має — працює економістом у столичному банку, тому депутат схильний пов’язувати напад на сина зі своєю політичною діяльністю. Погрожують і переслідують Андрія давно. Пан Михайло вже неодноразово звертався до правоохоронних органів з вимогою перешкодити цьому, але ніякої реакції на звернення досі не було. Натомість на членів сім’ї депутата постійно чинять тиск — телефонують невідомі й погрожують. Андрія, приміром, «супроводжують» у громадському транспорті якісь здоровані. А напередодні парламентських виборів пан Михайло був вимушений силоміць відправити свою неповнолітню доньку Софію за кордон — хвилювався за її життя. І цього разу Андрія, упевнений пан Михайло, переслідували: обрали слушний момент, коли на зупинці не було людей, і вчинили напад. До речі, якраз за кілька хвилин до виходу з дому до Андрія у квартиру подзвонила невідома жінка — начебто поцікавилася, чи живе у цьому будинку якийсь пан. Михайло Волинець певен, що візит незнайомки — спланована перевірка організаторів нападу. Блок Юлії Тимошенко вже відреагував на інцидент: звернувся до керівництва Генеральної прокуратури, МВС та СБУ з вимогою негайно провести розслідування обставин вчинення провокації щодо сина народного депутата, встановити та покарати організаторів і безпосередніх її виконавців.
До речі, того ж дня у Сумах була розстріляна з автоматичної зброї автомашина, в якій перебувала дочка голови обласного штабу «Нашої України», екс-голови Сумської обласної адміністрації Анатолія Єпіфанова Оксана Скринник. 34-річній жінці зробили операцію з вилучення кулі з голови, а два чоловіки, які були разом із нею в машині, померли в лікарні. За підозрою у скоєнні злочину затримано колишнього чоловіка Оксани Скринник, передає УНІАН. У нього вилучено пістолет Макарова.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
