«Бюджетна» сесія Київради, яка мала відбутись позавчора, перенесена щонайменше на тиждень. Причина цього проста — йдуть торги за депутатські голоси. Симпатикам Черновецького, мабуть, не просто зібрати 61 голос, тим паче що власники мандатів мають унікальну можливість продати свої голоси дуже й дуже дорого. Адже голосування за бюджет міста, як і день народження, буває раз на рік. Тільки цим, а ніяк не бажанням глибше вивчити 300–сторінковий бюджет Києва, пояснюється взята пауза. При цьому цифри, закладені у головний фінансовий документ столиці, суттєвим чином не зміняться. Бо й не вони є предметом дискусії, а сума, за яку можна придбати голос столичного «парламентарія». Звісно, якісь незначні правки на рівні перерозподілу між сферами господарювання мізерних сум усе ж можливі. Але порядок цифр від цього не «постраждає».

Шкодую, що мені так і не вдалося видзвонити жодного з лікарів, звільнених за нелояльність до Черновецького. Тиждень тому «УМ» уже писала про це, імена та посади ми називали. Чому не вдалося? За робочими телефонами, вказаними у довідниках, їх уже не було, а мобільних чи домашніх нам, ясна річ, ніхто не надав. Не допомогли й особисті контакти — машина «знайомий знайомого мого доброго знайомого» почала було зі скрипом обертатися, але спотикнулась і зупинилася.

— Олександре, що з минулорічним бюджетом? По ньому відзвітували?
— Ні. Ніхто не звітував. Там є величезні борги. Ви ж знаєте, що навіть новорічну ялинку, яка була закладена в бюджет, не було за що розібрати. І це, не кажучи про заборгованості з зарплат.