Зерно — золото, ріпак — срібло...

25.02.2009
Зерно — золото, ріпак — срібло...

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

Загроза масштабної продовольчої катастрофи, надто в Африці та деяких країнах Азії, через світову економічну кризу нині стає ще реальнішою, ніж торік. Україна вкотре отримала шанс вигідно продати вирощене. Українські аграрії могли б скористатися цією ситуацією, якби не кілька «але»...

 

Наразі ми попереду

«За обсягами експорту зерна Україна в нинішньому маркетинговому році (серпень 2008— вересень 2009 роки. — Авт.) займе четверте–п’яте місце серед найбільших країн — експортерів зерна», — повідомив перший заступник міністра аграрної політики Юрій Лузан. Очікується, що до середини 2009 року експорт зерна з України досягне обсягу 24–25 млн. тонн, адже у 2008 році був зібраний рекордний за 18 років врожай зернових — 53,3 млн. тонн. До того ж у минулому році був зібраний рекордний врожай соняшнику та кукурудзи.

В інших країнах світу врожаї у 2008 році не були такими вдалими, як в Україні. До того ж світові запаси зерна поступово, але впевнено зменшуються. Останні кілька років в країнах Азії, зокрема в Індії, почали активно зростати доходи населення і їхня купівельна спроможність. Упродовж останніх двох років у світі продукти харчування подорожчали на 40%. Як стверджує керівник аналітичного відділу консалтингової компанії «ААА» Марія Колесник, торік пропозиції на пшеницю дуже відставали від попиту. «У лютому 2008 року світові ціни на пшеницю досягли позначки 800 доларів за тонну, хоча ще влітку 2007 року її вартість не перевищувала 200 доларів. І незважаючи на те, що до травня минулого року пшениця вже подешевшала до 350—500 доларів за тонну, подальшого падіння цін очікувати не варто», — прогнозує Марія Колесник.

Прогноз здається не таким негативним для українських аграріїв. Адже якщо зерно дешевшати на світовому ринку не буде, то з такими врожаями, як у 2008 році, українські аграрії непогано зароблять. Але, як стверджують експерти, запас сировини вичерпається вже цього року, а виростити такий самий урожай у 2009 році навряд чи вдасться. На заваді цьому стоять декілька проблем.

Проблема №1 — конкуренти

Іноземні інвестори цінують українські агропромислові компанії саме через українські землі. «Більшість країн–виробників сільгосппродукції вже вичерпали потенціал розширення сільгоспземель. Україна поки має багато можливостей для підвищення обсягів урожаїв. Найближчий конкурент України на цьому терені — Росія, — каже Олександр Омельчук, аналітик ІК «Конкорд Капітал». Українському аграрному сектору необхідно збільшувати посівні площі, аби перемогти на світовому ринку зернових головного конкурента. У 2009 році в Україні буде збільшуватися кількість посівних площ на 400 тис. га до 27 млн. га., але порівняно з потенціалом Росії — це мізер.

Урожайність зернових і коренеплодів в українських аграріїв порівняно з європейськими агрофірмами нині доволі низька. Показник врожайності в України в середньому становить 2,2 тонни зерна з гектара. Якщо ж говорити про українські агрохолдинги, які мають шанси на вливання в їхній бізнес іноземних інвестицій, то цей показник може досягати до чотирьох тонн із гектара. Якщо говорити про Росію, то врожайність там сягає лише 1,6 тонни з гектара. У той час, коли європейські аграрії використовують свої земельні ресурси дуже ефективно і мають урожайність 8 тонн із гектара. На думку експертів, у 2009–2010 році, коли зі світових ринків зерна підуть основні лідери, то все одно Україна не матиме достатньо шансів, аби зайняти лідируючі позиції. На заваді стануть російські аграрії, які, незважаючи на низьку ефективність використовування земельних ресурсів, у змозі зменшити ціни на зерно. «Росія нарощує врожайність не через поліпшення технологій вирощування культури, а за рахунок збільшення посівних площ», — говорить Марія Колесник. Україна не має такої можливості, адже через виснаження ґрунту, землі, придатні для посівів протягом багатьох років, лише зменшувались. Залишається інший шлях для зниження цін на агропродукцію — використання нових технологій для ефективнішого використання землі. Але такі технології потребують серйозних фінансових вливань.

Проблема №2 — ресурси

Саме з фінансовими вливаннями в Україні почнуться проблеми у 2009 році. Кредити, якими користувалися аграрії, в умовах фінансово–економічної кризи подорожчали в рази — через подорожчання долара та подешевшання майна позичальників, які закладають його в банк під грошову позику. «Для збільшення врожайності необхідні ресурси, а цього року аграрії, окрім боргів за минулорічні кредити, нічого не мають, — говорить «УМ» Володимир Лапа, керівник групи експертів «Українського клубу аграрного бізнесу», — остання надія на інвесторів». Як пояснив Володимир Лапа, інвестори вкладають кошти лише у великі холдингові компанії та підприємства, які займаються не лише вирощуванням сировини, а й її переробкою, тому малі аграрні компанії будуть змушені просто піти з ринку.

Головна інвестиційна перевага українських агропромисловців — це великі наділи орендованої землі, які в майбутньому можуть бути приватизовані. Всі чекали того, що Верховна Рада скасує мораторій на продаж сільськогосподарських земель, але... «Після скасування заборони на продаж земель сільськогосподарського призначення ціни угідь могли б вирости вп’ятеро», — пояснює Тамара Шевченко, аналітик інвестиційної компанії «Драгон Кепітал». Висока вартість землі мала б підвищити капіталізацію компаній, які володіють гектарами української землі, і позитивно позначитись на їхньому розвитку, відповідно мали б подорожчати й акції агрокомпаній.

Вихід є?

На думку Володимира Лапи, ліквідність агробізнесу можна врятувати лише завдяки вирощування технічних культур, таких як ріпак. «Ця культура дуже приваблива для України, — говорить Володимир Лапа, — до того ж на неї величезний попит на світовому ринку і стабільні ціни». За його словами, у світі кожного року зменшують кількість земельних площ під посів технічних культур, таких як ріпак, і в України є всі шанси бути експортером номер один цієї культури, якщо збільшити обсяги її вирощування.

На жаль, таким шляхом, як пропонує аналітик, українські аграрії піти не можуть, адже Міністерство аграрної політики має свою думку з цього приводу. «Під час весняної посівної кампанії в умовах кризи, — говорить міністр аграрної політики Юрій Мельник, — передбачається скоротити на вісім відсотків посів технічних культур». У бюджеті немає коштів, аби надати фінансову підтримку аграріям, що вирощують непродовольчі культури, інвестори відмовляються вкладати гроші в український агробізнес, а банківські кредити стали надто дорогими. Тому технічні культури, які могли б під час кризи зберегти український агробізнес, вирощувати у великих обсягах не будуть.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>