«Піонерський» запал

Вихідними в Києві було започатковано новий громадський рух — «За Україну!». Кістяком і фундатором цього утворення є однойменна депутатська група Верховної Ради на чолі з В’ячеславом Кириленком. Сам В’ячеслав Анатолійович, розчарувавшись у політиках, а почасти і в партії «Наша Україна», провів установчі збори нової компанії у вельми цікавий спосіб і в цікавому місці.

«ЗУ» подає себе як аполітичний рух. Ініціатори запевняють, що не планують перетворювати організацію на партію. Наразі її навіть не реєструватимуть у Мін’юсті — йдеться про неформальне громадське об’єднання.

«А ми вас попереджали!»

Рух «За Україну!» проводив установчі збори у стилі «Нашої України» — яскраво, з музикою та відеоефектами. Але в значно менших масштабах. Зібрання проходило на ковзанці з пікантною назвою «Піонер». Цей зал розташований на площі Слави поруч із Палацом дітей та юнацтва — колишнім будинком піонерів. Утім збори відбулися без ковзанів: круглий льодовий майданчик було «замасковано» цупкою тканиною. І назва клубу, і його ковзанярська місія породжували серед делегатів жарти. «Тут справді ковзанка? Нам би не послизнутися», — жартував молодий «заукраїнець», шепочучи до старшого.

Збори почалися з державного гімну у виконанні Ніни Матвієнко. Цікаво, що народна артистка замість «Ще не вмерла України і слава, і воля...» проспівала «Ще воскресне...». Очевидно, видатній співачці не подобається понуре слово «вмерла» в першому рядку гімну. А загалом, музичним лейтмотивом зборів стала пісня «За Україну!» — її виконував музикант на трубі.

У першому ряду за дійством спостерігали, крім дюжини народних депутатів, міністр освіти і науки Іван Вакарчук, «губернатори» Полтавщини й Харківщини Валерій Асадчев та Арсен Аваков, письменники–видавці–близнюки Віталій та Дмитро Капранови тощо. Але не факт, що всі вони стануть учасниками руху. Скажімо, брати Капранови пояснили, що прийшли на форум як гості, а не співорганізатори.

До речі, якраз Віталієві та Дмитру випало відкривати збори. «Можливо, дарма нам дали слово першими, тому що ми не хочемо казати щось таке, щоб комусь сподобатись, — попередили близнюки. — Ми казатимемо правду, а ви вже ображайтеся, чи ні».

Капранови добряче проїхалися по владі, звинувативши її у провальній гуманітарній політиці. «Часто чути від людей, що всіх політиків треба перестріляти, незалежно від кольору і посади. І дійсно, ідея виглядає привабливою. Але 2004 рік показав, що на звільнене місце прийдуть нові політики, і ці нові дуже швидко стануть точно такими, як попередники. Тому ми повинні взяти владу за барки і навчити слухати розумних людей», — сказали Капранови, Віталій і Дмитро.

«За честь, за Славу, за народ!..»

Хід зборів був побудований таким чином, щоб акцентувати увагу на тих проблемах, які планує вирішувати «За Україну!». Представниця бізнес–класу поскаржилася на невдалу політику уряду і те, яким ярмом лягає на підприємців податкова політика. А мер Тернополя розповів про проблеми міського самоврядування, і «прості речі», які тривожать громадян, — «чи буде тепло у домівках, чи буде зарплата, що буде з освітою і медициною».

Це був пас В’ячеславу Кириленку. Голова депутатської групи «За Україну!» пояснив, що одним із ключових напрямів громадського руху стане «захист прав малих і середніх підприємців, які зараз потерпають від війни, оголошеної урядом». Також Кириленко запевнив, що «ми будемо представниками тих міських голів, які розуміють, що вони тепер, напевно, єдина легітимна влада, бо обрана безпосередньо людьми і опікується простими людськими проблемами».

Ключове питання — наскільки це видасться під силу цьому рухові? Раніше за озвучені справи бралася не одна партія і не одна організація, але довго воза не протягли...

В’ячеслава Кириленка було обрано головою руху. Якби йшлося про лічильні комісії та фіксоване членство, то можна було б сказати, — «одноголосно». Після голосування Кириленко заявив про розчарування в українському парламенті. За його словами, «ця консервна банка під куполом не продукує нових ідей». Він висловився за зміну виборчої системи («Ми маємо повернути депутата виборцям: забрати від вождів і віддати людям»), а також виступив за пожвавлення роботи в «польових умовах».

Останній акорд зборів — пісня «Не спи, моя рідна земля» від соліста «Мандрів» Фоми. В цей час на екрані транслювалися кадри історичної хроніки. Наприкінці на екрані з’явився хлопчина з довгим волоссям і гучномовцем — зовсім молодий Славко Кириленко часів студентської «революції на граніті».

«За Україну»? Чи за Ющенка?

Одне з перших питань, яке поставили Кириленкові після зборів, — чи перетвориться «За Україну!» на партію? Бо подібні неформальні проекти в Україні зазвичай починають структуруватися: згадати хоча б «Народний рух за перебудову» чи — з останніх прикладів — «Пору», ба, навіть «Народну самооборону». «На цьому етапі про партію не йдеться, бо від партій усіх нудить, вони давно зайняті власними справами, — зазначив Кириленко. — І тому я набагато більше схиляюся до конкретної, простої, щоденної роботи в інтересах громадянського суспільства і простих людей, які кажуть: «Робіть у парламенті хоча б щось — але робіть».

Коли Кириленко казав про розчарування у партіях, то подумалося і про «Народний союз «Наша Україна». НСНУ переживає, певне, найгірші часи в своїй чотирирічній історії. Партія пройнята тріщинами, а у парламентській фракції фактично відбувся розкол. Сам Кириленко — адміністративний голова партії — належить у фракції до меншості. Тому в отому «нудить» читався закид іще й убік НСНУ.

Утім, «заукраїнці» запевняють, що громадський рух не є свідченням розколів, і два проекти існуватимуть собі паралельно. «Партія «Наша Україна» є і буде, — запевнила журналістів народний депутат Ксенія Ляпіна. — Дай Боже, і лад у ній вдасться навести. Я, принаймні, докладу для цього всіх зусиль. Але така вже карма всіх демократичних партій, що у нас все є, крім ладу».

Прикметно, що наразі рух «За Україну!» уникає ототожнень із Президентом. Хоча в парламенті ідеї депутатської групи Кириленка є найбільш близькими до позиції Віктора Ющенка. Не для диктофона члени громадського руху кажуть: «Наш рух хоче стати ширшим, ніж «сила Президента», як про це кажуть. Поки що ми взагалі не влазимо в політику і хочемо заробити серед людей авторитет конкретними справами».

Сам Кириленко, відповідаючи на питання, чи є рух «За Україну!» президентською силою, сказав: «Ми сьогодні започаткували не партійних рух і, якщо хочете, позапартійний. Назва руху говорить сама за себе. Не думаю, що тут варто щось додавати».