Поки майже половина з чинних членів Кабінету Міністрів тримають свої портфелі на волосині, один цієї важкої ноші вже здихався. «Ну що, пішли дзвонити Пинзенику — вітати з тим, що нарешті відмучився?» — жартували в кулуарах «регіонали». І радили не співчувати, а порадіти за вже колишнього міністра фінансів, чию заяву про відставку Верховна Рада задовольнила 238 голосами. Мовляв, у такі скрутні для економіки й фінансової сфери часи, та ще й із таким Прем’єр–міністром, якому «до лампочки», як вплине криза на державу — аби при цьому не постраждав «білий і пухнастий» рейтинг,— очолювати Міністерство фінансів і ворогу не побажаєш.
А тим часом на відставку очікують ще з вісім міністрів, яких коаліція грозиться замінити ще з кінця минулого року. Учора до розгляду цього питання знову руки не дійшли, але, можливо, кадрові ротації в Кабміні будуть проведені завтра. Це за найсприятливіших обставин: якщо сьогодні на раді коаліції будуть запропоновані конкретні кандидатури і... якщо для такого голосування набереться достатня кількість голосів. Поки що — не набирається.

Коли чуєш, що комуністи започаткували збір коштів Президентові Ющенку на квиток до Америки в один бік, ну щоб без повернення, то сам по собі напрошується у відповідь інший збір коштів: лідерові комуністів — на тисячу презервативів, щоб надалі запобігався. Дай Боже, звичайно, немолодому батькові з КПУ поставити позашлюбну доньку на ноги; хай він сприйме цю ініціативу як жест своєрідного захисту. Тільки все більше тривожить те, що антиукраїнський чинник в Україні в очікуванні президентських виборів просто розперезався. І якби ж це були тільки комуністи чи «регіонали». А то ж і пані Тимошенко разом зі спікером Литвином мотаються до Москви, як по свячену воду. Враження таке, що українську ЦВК перенесли до білокам’яної. Але чи їм і чи там визначати, кого нам обирати?!