Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/clients/umoloda/inc/templates/news2.inc on line 44
Назву, зізнаюсь, позичив — у автора «Трьох мушкетерів». Читаючи це продовження мушкетерських пригод, ніяк не міг задовольнити хлоп’ячої цікавості: чому Дюма обрав для них саме це число — не десять, не двадцять п’ять, а саме — двадцять? Старий лісник показав мені згодом пень зрізаної велетенської сосни: «Оці річні кола — однієї товщини, а приблизно кожна двадцята — рельєфніша. Природа!» Я не раз потім згадував мудрого лісника, співставляючи відомі дати. Між першою і другою імперіалістичними війнами — двадцять років, між вторгненням радянських танків у Чехословаччину, яке завдало смертельного удару по соціалізмові, і нашою «перебудовою» — двадцять років. Між піком сталінського терору і 1956–м, роком хрущовської доповіді про злочини Сталіна на ХХ з’їзді, після якого почалась «відлига», — двадцять років. І між 1917–м і 1937–м, коли в Сандармосі розстріляли Леся Курбаса, Миколу Куліша, Миколу Зерова і ще багато кращих людей українського Відродження — «в честь празднования 20–летия Великой Октябрьской социалистической революции», — та ж майже містична «двадцятка». Можна навести силу інших прикладів, які підтверджують такий цикл. Мабуть, двадцять років — алгоритм піднесення і спаду однієї генерації. Учора, 16 лютого, відзначили вже 20–річчя Народного руху України