«Оленіана»

Традиційний турнір у Донецьку щороку збирає найкращих майстрів світу у стрибках із жердиною. Недаремно на змаганнях, започаткованих 35–разовим рекордсменом світу Сергієм Бубкою, за попередні роки встановлено дев’ять світових рекордів, п’ять континентальних і вісім національних. На цьогорічний, ювілейний, приїхали три олімпійські чемпіони, а в змаганнях чоловіків у сектор вийшли всі призери Пекіна–2008.

І знову не обійшлося без биття найбільших досягнень.

«Бийте на здоров’я»

Напередодні турніру Сергій Бубка зробив прогноз щодо ймовірності побиття свого світового рекорду (6,15 м), встановленого саме на «Зірках жердини» в 1993 році. Виклик українцеві кинув австралієць Стівен Хукер, який уже в нинішньому році взяв «космічні» 6,06. «Я нормально ставлюся, що хтось наближається до моїх висот. Можливо, і їх зможуть колись перевершити. Я лише роблю все для того, аби спортсмени показували найвищі результати», — не сумував президент НОК України.

Утім на світовий рекорд у чоловіків доведеться почекати. Інша річ — виступи жінок, де завидну «скорострільність» демон­струє дворазова олім­пійська чемпіонка Олена Ісінбаєва. Почесна громадянка Донецька — починаючи з 2004 року, відколи на «Зірках» змагаються панянки, — встановила тут шість світових рекордів (усього — 24) і не має наміру зупинятися. Олена ще раз згадала про свій намір перевершити Бубку з його 35 досягненнями. «Це мої перші змагання в сезоні, і я вже зголодніла за рекордами», — сказала Ісінбаєва.

На жаль, через травми не вийшли в сектор донеччани Наталя Кущ та Максим Мазурик. Останній, до речі, торік приніс Україні перемогу на «Зірках жердини» вперше після завершення кар’єри Бубкою в 1998 році. Нині всі надії ми пов’язували з бронзовим призером Олімпіади–2008 та минулорічних «Зірок» Денисом Юрченком. «Вдома завжди важко виступати, бо відчуваєш велику відповідальність, — зізнався чемпіон України. — Їй–бо, мені на Олімпіаді було легше стрибати, ніж тут. Та я спробую перебороти себе й підкорити солідну висоту».

А наймолодший учасник турніру, 22–річний Олександр Бубка (племінник Сергія Бубки, син стрибуна Василя Бубки), свої наміри висловив ще лаконічніше: «Буду намагатися стрибнути якомога вище».

«Це моя цільова й магічна висота...»

Попри всі намагання, носій славетного прізвища підкорив лише початкові 5,22 м. Не потішив земляків і Юрченко, який, щоправда, лише недавно залікував травму, — 5,52 м. А от броварчанин Олександр Корчмід із першої спроби взяв 5,52 й 5,62, однак капітулював перед 5,72.

Ця висота виявилася не по зубах і більш досвідченим бійцям. Проте її впевнено з першої спроби підкорив американець Дерек Майлз, який став бронзовим призером. Через 5,72 із останньої спроби ледве «переповз» росіянин Євген Лук’яненко. Успіх додав сил срібному призерові Пекіна–2008, і Женя із першої спроби підкорив 5,82 м. Після безуспішного штурму 5,87 і 5,92 Лук’яненко фінішував на другому місці.

Стівен Хукер, якого вважали фаворитом, виправдав сподівання. Заощаджуючи сили, він став переможцем, підкоривши всього дві висоти — з третьої спроби і 5,62, і 5,92. Не вагаючись, австралієць замовив планку на рівні 6,16 м. І хоча лише одна з трьох спроб виявилася більш–менш схожою на штурм рекорду, глядачам сподобалася зухвалість спортсмена, який наважився «замахнутися» на рекорд Бубки. «Для мене це цільова й магічна висота, — сказав після турніру Стів. — Я завжди її замовляю. Можливо, наступного разу пощастить більше».

«Я лежала і рвалася в бій»

У секторі для жінок спершу привертало увагу виїзне протистояння полячок Анни Роговської та Моніки Пирек. Рекордсменка Польщі Роговська завершила змагання зі скромними 4,56, а от її конкурентка подолала 4,71 м. І навіть спробувала підкорити національний рекорд (4,81), та марно. Утім і третє місце на «Зірках» — це успіх.

Цю ж висоту — 4,71 — також узяли росіянка Юлія Голубчикова і Фабіана Мурер із Бразилії. Мурер пішла далі і, встановивши рекорд Південної Америки (4,81), заслужено отримала срібну нагороду.

За всіма цими перипетіями росіянка Олена Ісінбаєва спостерігала... лежачи. «Я лежала й рвалася в бій», — скаже вона пізніше. «Оленіана» почалася з того, що для розминки Ісінбаєва легко подолала висоту 4,76 м. А от наступну, 4,86 м, тільки з третьої спроби. Дві спроби взяти рекордні для приміщень 4,96 теж виявилися невдалими. Невже ювілейний турнір закінчиться без світового рекорду?

Недаремно казали, що росіянка не дружить із парними числами. Перенісши планку на 4,97, вона таки потішила глядачів досягненням. А потім зробила й «царський» дарунок у вигляді 26–го світового рекорду, з другої спроби підкоривши 5 метрів!

«Світовий рекорд планувати складно, — розповідала після турніру Ісінбаєва. — Але 5 метрів я прагнула підкорити саме тут, бо хотіла віддячити донеччанам за підтримку. Адже в Донецьку я колись встановила два свої перші зимові рекорди, й після того моє життя перевернулося...»