Перший трофей — з острова Афродіти

Збулося: після 17 років різноманітних змагань у досьє нашої національної команди можна записати перший рядок у графі «трофеї». Титул переможця щорічного турніру, організованого Федерацією футболу Кіпру, — не видатний здобуток, але хоча б щось.

І знову зміни

На фінальний матч проти збірної Сербії наставник «синьо–жовтих» виставив абсолютно інакший склад, ніж у протистоянні зі словаками. За відсутності динамівців, які повернулися до розташування свого клубу, ледь не половину команди склали гравці «Дніпра». До Павла Пашаєва, Руслана Ротаня, Максима Калиниченка й Андрія Русола, які брали участь у грі зі словаками, додався півзахисник Сергій Назаренко.

Усього один тайм наш тренер дав побігати нападникові берлінської «Герти» Андрію Вороніну; рівно стільки ж відіграв «голландець» Євген Левченко. А от оборонець київського «Арсеналу» Віталій Мандзюк знову з’явився в центрі захисту з перших хвилин — це, швидше, не довіра, а перевірка. Цікава ситуація склалася з голкіперами: Михайличенко виставив на гру «шахтаря» Рустама Худжамова, а на заміні опинився Артем Кичак із «Динамо–2».

Зважаючи на такі пертурбації зі складом та слабке взаєморозуміння між українцями в першій грі, годі було очікувати на більш змістовні дії й позавчора. Як і передбачалося, особливої небезпеки, за винятком забитого м’яча, біля воріт донецького «металурга» Владіміра Дішленковича не спостерігалося.

А єдиний гол виник несподівано. Передача головою (!) від центрального кола до лінії штрафного майданчика балканців на колишнього громадянина Сербії Девича призвела до звичної в цьому поєдинку боротьби Марко із захисником та відскоку м’яча на Сергія Назаренка. Дніпрянин смачно приклався до кулі, відправивши її у праву від Дішленковича «дев’ятку». Навіть важко пригадати, коли востаннє наші збірники настільки красиво забивали. А для Назаренка, до речі, цей гол став третім у поєдинках проти сербської збірної.

Наша пісня гарна й нова...

А далі українці грали у звичному для себе стилі — від оборони. Попереду ж, де дуже хотів забити колишнім співвітчизникам харків’янин Девич, майже нічого не виходило. Нічим, крім «гірчичника», не запам’ятався Воронін. Помітні проблеми були й у захисті — там не могли порозумітися Мандзюк та Пашаєв. Особливо діставалося від сербського нападу правому флангу, де мав господарювати дніпропетровець.

І хоча підопічні Антича мали чимало нагод зрівняти рахунок, «синьо–жовті» довели гру до перемоги. Тепер важливо, аби тренерський штаб правильно оцінив можливості кожного виконавця, перевіреного на Кіпрі. Адже першого квітня на українську команду очікує іспит у матчі зі збірною Англії, яка навряд чи пробачить таку розхлябаність у захисті, яку продемонстрували на Кіпрі.

ПІСЛЯМОВА

Олексій Михайличенко,
головний тренер збірної України:

— Фінальний поєдинок за своїм малюнком відрізнявся від гри зі словаками, однак тому є декілька пояснень. По–перше, серби вищі за класом від нашого попереднього суперника. По–друге, ми практично повністю змінили склад, і багато зв’язок, а також окремі лінії випробовували чи не вперше.

Узагалі особливих претензій до підопічних не маю — всі вони прагнули максимально точно виконувати поставлене завдання.

Радомир Антич,
головний тренер збірної Сербії:

— Українці практично бездоганно відіграли в захисті й не дали нам можливості проявити свої сильні сторони. Водночас не скажу, що суперники були кращими за нас в атаці. Феноменальний удар Назаренка виявився тим чинником, який схилив шальки терезів на бік українців. Коли зустрічаються приблизно рівні за силами команди, саме такі моменти й визначають долю гри.

ТАБЛО

12–й турнір на призи Федерації футболу Кіпру. Фінал

Україна — Сербія — 1:0 (Назаренко, 15)

Україна: Худжамов, Пашаєв, Мандзюк (Чигринський, 46), Русол, Шевчук, Назаренко, Тимощук, Левченко, Калиниченко (Ротань, 90+1), Воронін (Гоменюк, 46), Девич (Селезньов, 89)

Сербія: Дішленкович, Рукавіна, Драгутінович, Коларов (Джурич, 76), Мутавджич (Тошич, 58), Лазович (Сулеймані, 46), Станкович, Міліаш (Кузманович, 46), Йованович, Красич, Іванович

Суддя — Траттос (Кіпр)

Попередження: Воронін, 3; Мандзюк, 34; Девич, 88 — Лазович, 34; Тошич, 80.

Нікосія, стадіон «Нео ГСП», 1000 глядачів

Матч за третє місце: Кіпр — Словаччина — 3:2

* * *

Чемпіонат світу–2010. Відбіркові матчі. Група 1. Мальта — Албанія — 0:0. Група 3. Сан–Марино — Північна Ірландія — 0:3 (Макколі, 6; Макканн, 32; Брант, 63). Група 8. Ірландія — Грузія — 2:1 (Кін, 73 (пен.), 78 — Іашвілі, 1)

* * *

Поміж товариських матчів середи слід відзначити домашню поразку німців від збірної Норвегії, доволі легкий виграш чемпіонів Європи іспанців у команди Англії, а також фіаско французів у поєдинку з Аргентиною. На переповненому стадіоні «Велодром» у Марселі колишні чемпіони світу нічого не могли вдіяти з підопічними Дієго Марадони. Під проводом Раймона Доменека «галльські півні» мало нагадують потужну команду межі тисячоліть.

Товариські матчі. Німеччина — Норвегія — 0:1 (Гріндхейм, 60), Іспанія — Англія — 2:0 (Вілья, 36; Ф. Льоренте, 82), Франція — Аргентина — 0:2 (Хонас, 41; Мессі, 83), Румунія — Хорватія — 1:2 (Маріка, 22 — Ракитич, 28; Кранчар, 75), Польща — Уельс — 1:0 (Герейро, 80), Туніс — Голландія — 1:1 (Сахі, 66 — Хунтелар, 61), Португалія — Фінляндія — 1:0 (К. Роналдо, 79 (пен.)), Австрія — Швеція — 0:2 (Ельм, 58; Чельстрем, 63 (пен.))