Уболівайте, не хворіючи

12.02.2009

Потужні мобільні госпіталі й майданчики для медичних гелікоптерів, лікарняні приймальні у найкращих європейських традиціях і до зубів озброєна санепідслужба, сучасні «швидкі» та лікарі–поліглоти — усе це з’явиться в Україні завдяки чемпіонату Європи з футболу у 2012 році. Європейські експерти з медицини не вимагають від нас кардинальної перебудови галузі охорони здоров’я, але рекомендують змінити деякі моменти. Зокрема, «облагородити» лікарні, щоб не налякати, бува, пацієнтів із–за кордону. Як саме українські медики дбатимуть про здоров’я гостей Євро–2012? З огляду на фінансову кризу, чи вистачить у бюджеті коштів на втілення всіх пректів? І чи не згорнуть лікарі дорогі «красивості», чи не сховають у шафах «корисності» відразу після від’їзду туристів?

 

65 мільйонів гривень для санепідслужби

Досвід проведення аналогічних заходів у Європі доводить: уболівальники, які «окупують» трибуни й пристадіонні території, можуть не лише травмуватися в бійці або потрапити до лікарні з серцевим нападом. Футбольні фанати іноді «чіпляють» грип та ГРВІ, страждають від раптового загострення хронічної виразки чи сечокам’яної хвороби, скаржаться на біль у спині та «ячмінні» очі. Сторона, яка приймає гостей, мусить подбати про те, щоб усім стражденним була надана кваліфікована допомога. Оскільки передбачити точну кількість майбутніх пацієнтів не в змозі жоден аналітик, лікарі традиційно готуються до зустрічі хворих по всіх назологіях (хворобах).

Уже сьогодні МОЗ обіцяє, що будь–яке звернення до медиків не залишиться без уваги. Подряпини будуть мастити антисептиком і заклеювати пластирем на місці, а в серйозних випадках бригада «швидкої» відвезе хворого до лікарні. Необхідні ліки знайдуться завжди — медики не відправлять в аптеку іноземця, який два слова по–українськи зв’язати не може. «А щодо оплати ми ще визначаємося, — розповів журналістам під час брифінгу в Києві заступник міністра охорони здоров’я України Володимир Юрченко. — Звісно, було б набагато простіше, якби на той час у нас уже працював закон про медичне страхування. Майже всі іноземні гості мають страховий поліс, отож не було б жодних проблем. Сьогодні в Україні існують чотири варіанти закону про медичне страхування, і ми сподіваємося, що до 2012 року якийсь варіант нарешті приймуть».

За словами заступника міністра охорони здоров’я, безпосередньо на кожному стадіоні будуть працювати медичні пункти — взірцем може слугувати стадіон у Дніпропетровську, який відповідає вимогам УЄФА. Там запроектовано й побудовано чотири медпункти, рівномірно розміщені по території. Крім того, на самих трибунах сидітимуть (і до певного моменту насолоджуватимуться переглядом матчу) медичні працівники і волонтери. Їх буде стільки, щоб мало не здалося.

«Якщо на стадіоні на 20 тисяч уболівальників сидітиме один медик і один волонтер, пуття не буде, — каже Володимир Юрченко. — Треба правильно розрахувати кількість волонтерів у секторах, і ми над цим працюємо. Медики будуть у спеціальній формі, щоб їх усі бачили і могли впізнати. У нас таке вже було — у 1980 році, коли СРСР приймав Олімпіаду. Я, тоді лікар–реаніматолог, сидів на стадіоні з портфелем напоготові. Правда, лікувати глядачів не було потреби — під час змагань не сталося жодної травматичної події».

Під час матчу біля стадіону одночасно чергуватимуть не менше шести карет «швидкої», біля фан–зон перебуватимуть медики. Також біля стадіонів будуть розгорнуті мобільні госпіталі — на випадок масового надходження хворих при можливих надзвичайних ситуаціях. Теракти для нашої країни не притаманні, але медики мусять бути готові й до цього. Щоправда, самі лікарі найбільше побоюються не терактів. Літня спека завжди вносить корективи у статистику харчових отруєнь, а довірливі туристи, не знайомі з деякими нюансами нашого життя, цілком можуть отруїтися хот–догом чи шаурмою. Тому МОЗ наполягає на виконанні директиви ЄС щодо санітарно–епідемічної безпеки. А ще — передбачає в державній програмі 65 мільйонів гривень на придбання обладнання для діагностики і моніторингу для санепідслужб тих міст, які будуть задіяні в проведенні Євро–2012.

Шість крапельниць напоготові...

Неабияка «медична» проблема підготовки до Євро–2012 полягає в тому, що МОЗ має обладнати для прийому додаткових пацієнтів не одну лікарню в одному місті, а по дві–чотири лікарні в шести містах (йдеться про Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Одесу, Харків і Львів). А це значить — закупити обладнання, якого не вистачає, розширити відділення (особливо травматологічне й кардіологічне), привести вигляд приміщень до європейсього стандарту і, зрештою, навчити деяких ескулапів англійської мови, щоб вони могли порозумітися з «не нашими» пацієнтами — на ці курси вже є гроші в держбюджеті.

«Торік українські спеціалісти вивчали досвід університетської клініки медичного центру Шаріте (Берлін), яка приймала пацієнтів під час проведення Світового чемпіонату з футболу 2006 року, — розповів пан Юрченко. — І зрозуміли, що наші лікарні, куди будуть відвозити пацієнтів зі стадіонів, повинні побудувати приймальні відділення (у майбутньому — відділення невідкладної допомоги). Ви самі знаєте, що в Україні практично немає «звичайних» лікарень, які б уміли по–європейськи, по–американськи прийняти пацієнта. Які в нас приймальні відділення? Багато кутів, тісні коридори, вузькі двері. Та ще й немає приміщень, у яких повинна надаватися невідкладна допомога. Коли ми були в Берліні, то побачили — у приймальному відділенні світло, просторо, завжди стоять напоготові шість крапельниць, заздалегідь заряджених відповідними розчинами, щоб не змарнувати ані хвилини. Це зовсім інша філософія!»

Отож для того, щоб не лякати іноземців загальними чергами в темному коридорі, вузькими дверима та іншими «нецивілізованостями», українські лікарні, розташовані неподалік стадіонів у шести містах (а це близько двох десятків медичних закладів), мають змінитися. Грошей на це вистачає, переконаний Володимир Юрченко — на саме тільки обладнання для лікарень кожне з шести «футбольних» міст отримає з держбюджету близько 50 мільйонів гривень. Сучасні приймальні відділення десь добудують до основного корпусу, десь — реконструюють на існуючих площах. Пацієнтів розділять на три потоки. Один вхід — для хворих, які приходять в лікарню самі (ніс заклало, у попереку «стріляє») чи за направленням лікаря. Інший вхід — для карет швидкої допомоги, щоб вони могли безперешкодно доправити пацієнта, а хворий — без жодної, навіть хвилинної затримки міг би одержати екстрену допомогу. І третій вхід — для інфекційних хворих і людей, заражених радіоактивними чи іншими речовинами, які потребують окремого прийому, обробки й лікування. Також у новому відділенні кожної модернізованої лікарні буде своя пересувна діагностика: апарат ультразвукового дослідження, рентген, кардіограф тощо. Бо ж ганяти людину з переломом ноги на третій поверх «робити знімок» — це якось не по–європейськи...

А ще до початку Євро–2012 у приймальному відділенні обов’язково працюватиме лікар невідкладної медичної допомоги. Фахівець, який добре знається на «екстрених» хворим, отримає пацієнта з рук такого же лікаря «швидкої» і чудово знатиме, що і як треба робити.

«Швидка» — через кожні 60 км траси

Загалом лікування уболівальників на стадіоні та у фан–зонах — це лише верхівка айсбергу. Інша важлива частина цієї роботи — медична допомога вболівальникам від перетину кордону до стадіону. Спільно з Державною службою автомобільних доріг МОЗ уже розробив нову концепцію і закріпив за міжнародними трасами лікувальні заклади, які вже відповідають або будуть відповідати за охоплення відтинків автостради в 60–70 кілометрів. Йдеться про притрасові пункти швидкої допомоги, якими треба «закрити» головні автоартерії країни. Це не «будочка» з фельдшером, який за потреби зможе помастити подряпину йодом, а повноцінний пункт чергування бригади швидкої допомоги. За словами пана Юрченка, цей проект уже реалізується у Львівській області. Євросоюз надав грант для України, Польщі та Білорусі. Львівська ОДА за свої кошти купує засоби зв’язку, а ЄС дає автомобілі «швидкої» та всю необхідну технологію. Цього року мережа в Львівській області вже буде працювати.

«Я наведу такий приклад, — каже пан Юрченко. — Дорога М06 Київ–Чоп має відстань 821 кілометр і проходить територією п’яти областей. Якщо трасу розділити на відтинки по 60 кілометрів, нам треба буде створити всього 14 притрасових медпунктів. Це не так уже й багато, зате дасть медикам можливість за 15 хвилин доїхати до будь–якої НП на дорозі. За останні півроку ми спільно з ДАІ вивчили кількість ДТП, які сталися на дорозі Київ–Чоп. І тепер знаємо, що і коли трапилося на кожному кілометрі траси. Заповнили на кожну травмовану особу формуляр: коли, що робили, чи своєчасно приїхала «швидка», яку допомогу надавали, який наслідок лікування (здоровий, інвалід тощо). Зараз наш інститут опрацьовує дані, щоб визначити, в яких місцях найдоцільніше буде створювати такі пункти».

Найприємніше, що такі пункти (як, власне, і решта новинок до Євро) залишаться працювати і після футбольного свята.

Також до Євро–2012 міністерства охорони здоров’я та надзвичайних ситуацій запровадять єдиний телефонний номер служби порятунку — не американський 911, а номер 112, який давно працює в європейських країнах. Людина зателефонує «112», а диспетчерська служба прийме виклик і сама розбереться, кому — лікарям, пожежникам, міліції тощо — дати команду їхати. Тривалий час номер буде працювати паралельно із 01, 02, 03 — доки народ не звикне до новинки. Планується, що єдиний номер почне діяти ще наприкінці 2010 — на початку 2011 року.

 

ПОЛІТАЄМО?

Європейські експерти вимагають, щоб під час проведення Євро–2012 в Україні були медичні гелікоптери. Тож МОЗ буде змушений проектувати спеціальні майданчики для гвинтокрилів біля відділень невідкладної допомоги. Задоволення це не з дешевих. Російський гелікоптер коштує 26 мільйонів гривень, європейський — 50 мільйонів.

 

ДО РЕЧІ

На вимогу експертів з охорони здоров’я УЄФА медичні заклади, які надаватимуть допомогу «футбольним» пацієнтам, мають бути розміщені не далі, як за 15 хвилин їзди від стадіону.

  • Пігулка не допоможе…

    Протистояння навколо можливої ліквідації Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру №2 відбувається у кількамісячному вимірі. Працівники диспансеру просять передати з обласної комунальної власності у міську цілісний майновий комплекс, щоб і майно, і приміщення залишились на місці, а колектив працював там і надалі. Вони згодні на реорганізацію чи оптимізацію, аби лише тубдиспансер не ліквідували. >>

  • Не лікують, а вбивають

    До 30% антибіотиків орального застосування продаються у США за неправильно виписаними рецептами. Помилкова діагностика на невідповідний рецепт на антибіотики є головною причиною виникнення резистентної стійкості мікроорганізмів на антибіотики, випливає з дослідження, результати якого подані в «Журналі Американської медичної асоціації» (Journal of the American Medical Association). >>

  • Чіпкий, як кліщ

    Кліщі вже прокинулися, активізувалися і готові атакувати. Під прицілом їхніх укусів — не лише любителі влаштовувати пікніки в лісі, а й ті, хто звик просто прогулюватися в міському парку чи сквері. Лікарі звертаються увагу, що з кожним роком кількість людей, яких покусали кліщі в місті, зростає. >>

  • Смертельний бізнес

    «Хворіти сьогодні особливо дорого, навіть не враховуючи вартості ліків, на звичайний похід у поліклініку зараз потрібно викласти мінімум 300 гривень», — такими враженнями діляться між собою українці в бесідах те-а-тет, такими повідомленнями нині завантажена чи не вся інтернет-мережа. >>

  • Провал операції, або Як вижити в котлі медреформи?

    Улюблений вітчизняний спосіб заговорити тему: спростовувати неіснуюче або почати планувати давно існуюче. Триває п’ятий рік експерименту з реформи охорони здоров’я у пілотних регіонах країни: на Вінниччині, Дніпропетровщині, Донецькій області (там зараз не на часі) та Києві. І що ж маємо реально? >>