Петро Мідянка — переможець у номінації «Художня книга».
На кшталт «Оскара» і «Золотої малини» в кінематографії літературний портал «ЛітАкцент» впровадив у життя новий рейтинг найкращих і найневдаліших творів сучасних українських авторів. 6 лютого у книгарні «Є» головний редактор порталу, професор Києво–Могилянської академії Володимир Панченко в супроводі мімічних акторів оголошував результати рейтингу за 2008 рік.
Думка читачів до уваги не бралася. Найкращі книги українською мовою за останній рік видані в Україні та за кордоном визначали експерти з різних регіонів — Донецька, Івано–Франківська, Черкас, Києва, Бахмача. «Для нас важливо, щоб експерти не належали до однієї спільноти. Це забезпечує їхню незаангажованість», — каже Володимир Панченко. Номінації присуджували Євген Баран, Ганна Біла, Кирило Галушко, Кость Москалець, Володимир Панченко, Василь Пахаренко, Олексій Сокирко, Людмила Таран, Роксана Харчук.
Переможцем у номінації «Художня книга» і володарем п’яти тисяч гривень став закарпатський поет Петро Мідянка за збірку поезії «Ярмінок». На його місце також претендували Теодозія Зарівна з книгою «Вербовая дощечка» та Маріанна Кіяновська зі «Стежкою вздовж ріки».
«Я знав, що перемога за тобою. Люблю всі твої книги. Але ця — найкраща», — вітає Мідянку київський поет Олег Горобчук. На сьогодні Петро Мідянка працює над книгою есеїв, але каже, що «поки буде писатись поезія, буду писати».
У номінації «Гуманітаристика», де визначали найкращу книгу–дослідження сучасного українського автора в галузі філології, історії, філософії, психології, мистецтвознавства, культурології Михайла Слабошпицького з «Веньяміном літературної сім’ї» та Ярослава Грицака з працею «Життя, смерть та інші неприємності» випередив австралієць українського походження Марко Павлишин. У книзі «Ольга Кобилянська: прочитання» автор розповідає про замовчувані критикою романи та аспекти творчості і про таємниці стосунків із чоловіками. Вивчивши архівні матеріали з рукописного відділу Інституту літератури НАН України, Марко Павлишин у своїй книзі відтворив любовні перипетії між Ольгою Кобилянською і Осипом Маковеєм.
«Я б назвав таку літературу ексгібіціоністською. Це література задертих спідничок, які не можуть бути постійно задертими. Вона цинічна за своєю суттю. Той, хто читатиме її, долучатиметься до того, що називається цинізмом. Це таке рослинно–тваринне існування. Якщо людство влаштовує таке рослинно–тваринне існування, то варіант Карпи воно може прийняти. Це навіть не найкраще з гіршого. Це просто — булька. І цього року «Золотою булькою» стала книга «Добло і зло» Ірени Карпи. Література розрахована на дівчаток 12—15 років. Книга з серії «Глухі закутки цивілізації». З чим і вітаємо автора. Щоправда, заочно. Оскільки, за нашими даними, Ірена наразі перебуває за межами України», — оголошує переможця в номінації «Золота булька» Володимир Панченко.
Андрій Кокотюха номінацію «Золота булька» сприйняв краще, ніж почесні «Художня книга» і «Гуманітаристика». Усю церемонію письменник просидів біля книжкової шафи і не повірите — читав «Добро і зло». «Як шкода, що «булька» дісталася не мені. А так хотілося», — махнув рукою при виході на «ЛітАкцент» набундючений Кокотюха.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
