Українські сестри проти ЦАХАЛу

Відома теза про вміння східних слов’ян самим створювати собі труднощі, аби потім їх героїчно долати, справджується регулярно. Ось і минулих вихідних такий момент був присутнім у протистоянні національних жіночих команд України та Ізраїлю в ІІ Світовій групі Кубка федерації (аналог чемпіонату світу). Наші дівчата мали всі шанси, аби тріумфувати малою кров’ю. Однак переможця визначила лише остання, п’ята, зустріч. Приємно, що кращими позавчора виявилися представниці синьо–жовтого, а не синьо–білого прапора.

Справи шпигунські

Матч проводили у Харкові. Передусім через те, що спонсором матчу знову виступив фонд віце–президента ФТУ харків’янина Юрія Сапронова, а ударну силу нашої збірної складають Олена та Катерина Бондаренко, офіційною резиденцією яких стала столиця Слобожанщини. Саме для них у Палаці спорту «Локомотив» спорудили хардовий корт, адже на подібному покритті наші лідерки здобували свої найбільші перемоги. Згадайте тріумф сестер у парі на минулорічному відкритому чемпіонаті Австралії. Для іншої нашої збірниці, Марії Коритцевої, прийнятнішим був би ґрунтовий майданчик. Утім, хоча українка була заявлена на парну зустріч, за того перебігу справ, що склався в неділю, на корт вона так і не вийшла.

Хард мав також зіграти й проти однієї з наших гостей — Шахар Пеер. 21–річна лідерка збірної Ізраїлю вже встигла побути в числі 15 найсильніших тенісисток світу, а зараз фігурує в п’ятому десятку світової класифікації. Зі слів пана Сапронова, у ході підготовки до матчу наші тренери багато спілкувалися з колишніми наставниками Пеер, яких вона міняє наче рукавички. Саме вони й підказали, що не любить ця дівчина швидке покриття. «Ми діяли нічим не гірше за Моссад», — жартував Сапронов, порівнюючи методи нашої роботи з відомою ізраїльською розвідслужбою.

У зоні швидкого покриття

Відкрити матч випало старшій із сестер Бондаренко, Олені, та Ципорі Обзілер. Ця спортсменка виявилася найдосвідченішою у складах обох збірних — із своїх 35 років вона 15 виступає за збірну. Зважаючи на солідний вік опонентки, шанси українки на перемогу видавалися доволі високими. І Оленка виправдала сподівання, досить легко перегравши Обзілер у двох сетах. Ципі спробувала огризнутися лише в другому, в якому повела 3:1, але далі справа в неї не пішла.

«Я трішки хвилювалася, адже довелося виступати перед багатьма друзями. Але їхня підтримка мені швидше допомагала. Свою суперницю я добре вивчила, знала як вона грає, тому й не була здивована її діями», — сказала після зустрічі переможниця.

Друга суботня зустріч відбулася між молодшою Бондаренко та Пеер. Катерина помітно нервувала й одразу ж віддала суперниці гейм на своїй подачі, а потім і на чужій. Потужна Шахар, котра не так давно відслужила в ізраїльській армії ЦАХАЛ, як виявилося, і на швидкому хардовому покритті почувається не гірше, ніж на траві чи ґрунті, а низький відскік м’яча завдав чимало клопоту й Катерині. До честі українки, вона знайшла в собі сили наздогнати суперницю та встановити паритет у першому сеті (3:3), але всі наступні гейми в цій партії були за Шахар.

Другий сет виявився набагато напруженішим. Суперниці почергово брали очки на своїй подачі, причому ізраїльтянка робила це швидше, ніж українка. А при подачі Катерини вона довго боролася за кожне очко, кілька разів маючи нагоду зробити брейк. Бондаренко таки здобула перемогу на тай–брейку, але в третій частині поєдинку зіграла гірше й у підсумку програла матч.

Схоже, нашій спортсменці дещо заважали... місцеві вболівальники, які часто починали аплодувати успішним діям тенісистки просто під час розіграшу м’яча. Але теніс — не джаз, де для вияву емоцій не обов’язково очікувати кінця композиції.

До речі, на трибунах можна було побачити чимало любителів тенісу з державними прапорами Ізраїлю. Деякі українські громадяни підтримували гостей — у нашій країні солідне єврейське «лобі». Своє слово – «Ізраїль» — сказали й представники збірної Землі Обітованої: їх скандування іноді було гучнішим та злагодженішим за вигуки українців. Порожніх місць у палаці не бракувало, а щоб ізраїльтянки взагалі почувалися, як удома, організатори в паузах іноді вмикали відомі єврейські мелодії.

Із точністю до навпаки

Помститись за поразку сестри в неділю отримала нагоду Олена Бондаренко, яка вийшла на корт проти Пеер. Уродженка Кривого Рогу доти зустрічалася з Шахар тричі — два матчі програла, одного разу взяла гору. Єдина перемога була здобута саме на швидкому покритті.

Стартувала старша Бондаренко не краще за Катю: низка помилок та змарновані подачі призвели до рахунку 2:4 у першому сеті. Після такого холодного душу лідерка української збірної взяла себе в руки і виграла чотири гейми поспіль, записавши першу партію до свого активу.

Олена могла завершити матч уже в другому сеті, перемогу в якому, однак, випустила з рук у самому кінці. Можливо, вирішила поберегти сили до заключної частини, яка мала визначити переможця. У третій партії Олена знову вигравала 4:0! Але характеру Шахар можна тільки позаздрити. Ізраїльтянка спромоглася переламати хід поєдинку й узяти шість (!) геймів поспіль, а з ними і матч. І даремно розлючена на саму себе Бондаренко била ракеткою об підлогу. Скориставшись незібраністю українки, Пеер вивела свою команду вперед — 2:1.

Тепер сподіватися доводилось на останню одиночну зустріч, а потім і на перемогу в парі. Катерина Бондаренко відчувала подвійну відповідальність і дуже добре почала. Віддавши другий сет, вона просто розгромила Обзілер у першому й третьому. Натиск українки був настільки сильним, що немолода ізраїльтянка моментами відбивала м’яч просто на трибуни. «Після легкого стартового сету я стала поспішати, за що й поплатилася. Але під кінець заспокоїлася й довела гру до логічної перемоги», — поділилася Катерина оцінкою успішного виступу.

Знайомі всі обличчя

Під час жеребкування учасницями парного протистояння були вказані Марія Коритцева та Ольга Савчук із нашого боку та Шахар Пеер і Юлія Глушко — від гостей. Утім важливість п’ятого двобою призвела до того, що захищати честь держави капітан збірної Володимир Богданов знову довірив сестрам Бондаренко. До речі, за таким самим сценарієм і з такими ж дійовими особами та сполученнями з нашого боку відбувався і минулорічний поєдинок проти збірної Бельгії. Воно й зрозуміло: сестри є сильною й зіграною парою, а нам потрібна була лише перемога. Що ж до втоми, то суперниці втомилися не менше, ніж українки.

Так само міркували й ізраїльтяни. Відповідно до рішення капітана Ліора Мора, глядачі не побачили на корті уродженку Донецька Глушко — у пару до Пеер додалася досвідчена Обзілер.

Сестри Бондаренко сповна відплатили ізраїльтянкам за попередні поразки. У двох сетах вони віддали суперницям лише п’ять геймів. Особливо ефектним був останній гарматний удар у виконанні Олени з–під сітки: Ципі лише й встиг­ла, що невдало підставити ракетку.

Тепер на українську збірну очікує зустріч за право виходу до елітної І Світової групи. Жеребкування відбудеться сьогодні. У суперники нам можуть дістатися команди Китаю, Франції, Іспанії та Аргентини — напередодні вони поступилися у своїх двобоях.

«Знаєте, нас не хвилює, з ким доведеться зіграти. Готові вийти на корт та перемогти будь–якого суперника», — це слова, сказані в унісон сестрами Бондаренко. Охоче віримо такому настрою та можливостям. Головне — більш зосереджено поставитися до самої гри, адже наступні суперниці будуть складнішими.

ТАБЛО

Кубок Федерації. 1–й раунд

І Світова група. Росія — Китай — 5:0, Франція — Італія — 0:5, Чехія — Іспанія — 4:1, США — Аргентина — 3:2.

ІІ Світова група. Україна — Ізраїль — 3:2 (О. Бондаренко — Обзілер — 6:4, 6:4; К. Бондаренко — Пеер — 3:6, 7:6 (8:6), 3:6; О. Бондаренко — Пеер — 6:4, 5:7, 4:6; К. Бондаренко — Обзілер — 6:1, 4:6, 6:0; О. Бондаренко/К. Бондаренко — Обзілер/Пеер — 6:3, 6:2), Сербія — Японія — 4:1, Швейцарія — Німеччина — 2:3, Словаччина — Бельгія — 4:1.