Оксана Соколова.
— Оксано, коли «Вістям тижня з Оксаною Соколовою» на ICTV виповнилося два роки, ви казали, що у репортерів програми виросли «ікла» і виробився професійний «нюх», які допомагають робити якісніший телевізійний продукт. На третій рік ви почали запрошувати в студію високопоставлених гостей. Що нового буде далі?
— Останнім часом ми зробили прорив. Доля глядацької аудиторії нашого аналітичного тижневика склала 10–11 відсотків. Ми наздогнали «ТСН–підсумки» каналу «1+1», який має вдвічі більше покриття. Народ втомився від політики. Як сказав Литвин, таке враження, що політики працюють лише по понеділках і п’ятницях, коли є ток–шоу. Мені б хотілося, щоб із цим «дурдомом» — ток–шоу — нас не асоціювали. Тому ми відмовилися від запрошення у студію високопосадовців. Натомість у нас з’явилося доволі широке коло серйозних експертів, до яких і політики ходять на консультації. Наприклад, у минулій передачі був Ігор Юшко, який у 2002 році обіймав посаду міністра фінансів України, а зараз очолює українську «дочку» «Сбербанка России». Із ним говорили про ситуацію у країні, про те, чого чекати найближчим часом звичайним людям. На цій розмові — дуже великі рейтинги. Бо люди не хочуть чути чергові обіцянки, волання, істерики і звинувачення, люди хочуть розібратися у тому, що відбувається.
Ще одне наше завдання — максимально показати життя, яким воно є, владі. Нам пред’являють претензії з уряду, секретаріату Президента, з опозиції. Про кого б ти не сказав гостро — це викликає роздратування, образи. Але помічники можновладців, служби, які працюють на них, не завжди надають достовірну інформацію. А герой нашого сюжету говорить: не тільки гарячої води немає кілька років — ми труби давно повідрізали і здали на металолом, щоб мати 30 гривень. Не знаю, що ще можна придумати, щоб показати, як важко жити у деяких містах України.
— На ICTV минулого року вийшла лише одна програма розрекламованого циклу «Кому належить Україна?», продюсером якої ви були. Тоді у ЗМІ з’явилася інформація, що нібито невдоволення журналістськими розслідуваннями висловив власник каналу Віктор Пінчук, а вам навіть довелося написати заяву про звільнення. Що було насправді?
— Програми, які ми відзняли, дійсно були «цукерками». Але тоді йшлося про передвиборчу кампанію, і всі почали відразу гадати, хто кого там замовив, і наші тексти з першого дня після виходу програми почали використовувати у передвиборчих цілях. Ми цього не хотіли. Спочатку вирішили тимчасово призупинити показ. Але потім накотила криза — і програми з металургії, будівництва, транспорту миттєво застаріли, ситуація змінилася, навіть якщо власники і залишилися. Усе потрібно перезнімати, хоча були готові відсотків 70 проекту. Щоб поїхати знову в усі відрядження — потрібні гроші.
— Також ваша продюсерська робота — «Максимум в Україні» і некомерційний проект «Зроблено в Україні». Майже готові перші випуски ще двох програм. Про що вони і на кого розраховані?
— Багато матеріалу залишається поза кадром «Вістей тижня». Тому ми вирішили робити два додаткових проекти. Наприкінці місяця (найімовірніше, четверговий вечірній ефір) плануємо показати перший випуск «Спецрозслідування» — про небезпечні явища і ситуації навколо. Наприклад, ми робили сюжет про радіоактивне звалище біля Донецька. А таких по Україні багато. Це тема для цілої передачі. Презентаційний випуск «Спецрозслідування» — про загадкову смерть Володимира Івасюка, якому в березні виповнилося б 60 років.
«Козирне життя» — це майбутня програма про все модне, стильне, зіркове, виходитиме у неділю вдень. Але це не гламурний проект, а якісне репортерство в іронічному, динамічному, яскравому стилі. Вестиме програму наш репортер Лєра Черненко. Нас найменше цікавить, де і коли відбулася якась тусовка і хто у чому на неї прийшов. Ми відслідковуватимемо тенденції: як міняється мода, ставлення людей до речей, видів спорту. Буде багато інтерв’ю: з Віктюком, Кіркоровим, Боярським, Орбакайте, Брежнєвою, іншими. Український шоу–бізнес — явище сумне, тому ми не будемо вибудовувати у програмі кордонів. До того ж у Москві дуже багато вихідців з України. Чого точно у нас не буде — «співаючих трусів».
Валентина САМЧЕНКО
Новим головним редактором спеціалізованого журналу про телебачення «Телесіті» став Олег Панюта. Видання, що виходить другий рік як один із проектів медійного холдингу «Главред–медіа», до цього очолювала Юлія Литвиненко. Уже давно всі дивувалися трудоголізму журналістки: і журнал, і телепрограми «Позаочі» та «Свобода на «Інтері» — навантаження не з легких на одні жіночі плечі. Тепер Юлія буде сповна реалізовуватися на телебаченні. А Олег Панюта,
який до цього працював на «Новому каналі», «Першому Національному», «Інтері» та «1+1», навпаки, зануриться у не зовсім для нього звичну друковану форму інформування.
«Планую продовжувати робити ставку на персоналії, — ділиться з «УМ» новопризначений головний редактор. — Думаю, запровадимо фоторепортажі з телевізійного закулісся. Не хочу забігати наперед, але є ідеї втілити журнал у телевізійний формат».
P. S. 3 лютого в Олега Панюти народилася донька. Вітаємо.
Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>
Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>
Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>
Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>
Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>
У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>
