Парламент став БЮТівським туалетом?
Хоч і неохоче, але «регіонали» таки визнали, що висловити недовіру Кабінету Міністрів Тимошенко їм буде непросто. «Поки що (достатньої кількості) голосів немає, але до четверга вони можуть з’явитися», — висловила надію представниця Партії регіонів Олена Бондаренко в ефірі програми «Шустер live».
Як припустив заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко, саме для пошуку цих голосів «Регіони» і влаштували вівторкове блокування парламентської трибуни. Мовляв, це було зроблено з метою «переконати «Нашу Україну» голосувати за відставку уряду». Хоча «нашоукраїнці» в розмові з кореспондентом «УМ» висловлювали інше припущення — нібито таким чином ПР тиснула на комуністів.
«Парламент має працювати, а не чекати, поки лідер опозиції і Президент назбирають 226 голосів за відставку уряду», — обурювався Томенко. На що Інна Богословська нагадала, як БЮТ блокував роботу Верховної Ради протягом усієї попередньої сесії. «Ви перетворили парламент на громадський туалет, в який зливаєте свої політичні фрустрації», — метафорично висловилася «регіоналка».
І знову Фірташ?
Той факт, що в понеділок Ющенко мав зустріч із Януковичем, наштовхнув БЮТ на підозри у змові двох Вікторів і спонукав розродитися відповідною заявою. У Блоці Тимошенко переконані, що намір висловити недовіру уряду Тимошенко — «це спільна акція Віктора Януковича та Віктора Ющенка, а її тилове забезпечення здійснює «Росукренерго». «Саме в ці дні, ці години, а може, навіть і ці хвилини, «Росукренерго» судомно трясе мошною перед комуністами та пропрезидентською частиною «НУНС», аби через мільйонні хабарі докупити голоси, яких бракує для висловлення вотуму недовіри уряду та збереження корупції в газовій сфері», — мальовниче описують «тимошенківці», не шкодуючи визначень на кшталт «кодло» (Фірташа), «паразитувало», «політичні криші» тощо.
Також у заяві сказано, що Юлія Тимошенко «не тримається за прем’єрське крісло, бо під ударами найпотужнішої всесвітньої кризи воно перетворилося на справжній електричний стілець». Та й не варто забувати, нагадує БЮТ, що вотум недовіри ще не означає відставки Кабміну, оскільки до формування нової коаліції та призначення нового уряду чинний працюватиме у статусі «в. о.», наголошується у заяві.
Хай хоч «в. о.», аби комуністи допомогли
Водночас деякі опоненти Тимошенко зазначають, що уряд у статусі виконуючого обов’язки — це й справді дуже небезпечно, особливо в умовах кризи. Насамперед через те, що механізмів для контролю за таким урядом у парламенту фактично немає, а отже, і простір для зловживань значно більший. Тому, мовляв, іще невідомо, що Юлії Володимирівні в нинішніх умовах вигідніше — залишатися на «електричному стільці» чи поскаржитись народу на «перерваний політ», де–факто залишаючись на «хлібній» посаді. Хоча, скажімо, один із керівників фракції ПР Олександр Єфремов і з цим не згоден: «Статус «в.о.» позбавляє дуже багатьох можливостей. У такому статусі працювати довготривалий період, тим більше в ситуації, коли в державі криза, практично неможливо».
Так чи інакше, Партія регіонів, намагаючись тримати обличчя, гарячково шукає вихід із поки що глухого кута, в який сама себе загнала. «Ми розраховуємо, що проголосують комуністи, і розраховуємо на голоси депутатів більш розумної частини депутатського корпусу», — сказав Єфремов, водночас запевнивши, що його політична сила не веде «жодних кулуарних переговорів із цього питання». «Ми не займаємося будь–якими змовами, ми відкрито вийшли на цю тему і поставили перед депутатами питання: якщо вони вважають, що таке керівництво далі у державі можливе, тоді хай не голосують».
КПУ: ганьбитися чи порушити обіцянку?
Фракція комуністів відтак опинилася в дуже скрутній ситуації. З одного боку, не проголосувавши за недовіру уряду Тимошенко, вони знову зганьбляться перед виборцями й наразяться на кпини колег по політикуму. Які й без того про суми, отримані КПУ за підтримку леді Ю, вже складають багатонулеві легенди. З іншого боку, якщо ці суми, та ще й на додачу з обіцянкою БЮТ віддати крісло першого віце–спікера Адамові Мартинюку, справді існують, давати задній хід уже пізно.
Утім є в Компартії внутрішня опозиція в особі Леоніда Грача, який наполягає на тому, що цього разу фракція повинна проголосувати за відставку уряду. Але рішення повинен ухвалити центральний комітет КПУ. Який і визначатиметься, «чи гробити партію до кінця, не проголосувавши за відставку Тимошенко, — і потім неможливо буде відмити свою честь і гідність, чи все–таки бути вищими за всякі обіцянки і проголосувати за відставку», — фактично визнав наявність «обіцянок» Грач.
«За Україну!», а не під чиюсь дудку
Що ж до пропрезидентської частини «НУНС», то якщо «Єдиний центр» навряд чи завагається, чи тиснути кнопки «за», то група «За Україну» визначатиметься щодо голосування в останній момент. Як зауважив її голова В’ячеслав Кириленко, «заукраїнці» «не в захваті» від політики Кабміну, але «не збираються танцювати під дудку ані БЮТу, ані Партії регіонів». І секретаріат Президента на них теж жодного тиску щодо цього питання не чинить.
А за словами Ксенії Ляпіної, немає сенсу голосувати за відставку уряду в той час, коли немає іншої пристойної кандидатури на прем’єра. «У сьогоднішній ситуації мені здається, що я сиджу в автомобілі, який летить у прірву, і достойного керманича, який би міг вирулити це авто, зараз немає, — побідкалася Ляпіна. — «Регіони» будуть проштовхувати Януковича. Але Янукович — це те ж саме, що Тимошенко. Тільки треба косичку приладити. Стосовно популізму — це одне й те ж. Поки ці двоє смикають кермо, ми тільки можемо ручки та ніжки їм повідбивати, щоб вони від керма повідповзли».