Генпрокуратура секретів не видає
![Генпрокуратура секретів не видає](/img/content/i0/0.gif)
«Я чотири рази зустрічалася з Потебеньком, двічі — з Піскуном, і в мене немає ані сил, ані можливості щоразу їздити до Києва за викликом кожного нового Генпрокурора», — сказала вчора у телефонній розмові з кореспонденткою «УМ» Леся Гонгадзе. Тим більше, додала вона, що сенсу в подібних зустрічах за останні три з половиною роки, які минули з дня зникнення Гії, мати журналіста не бачить. Проте з Генеральної прокуратури пані Лесю продовжують наполегливо запрошувати на зустріч. Навіщо — про це їй не говорять, лише повторюють, що є необхідність її перебування у столиці. Однак те, що для одних є звичайною формальністю, стандартною слідчою дією, для матері Георгія обертається висотуванням останніх моральних сил.
Слухання тиші
![Слухання тиші](/img/content/i1/1584.gif)
Одним влучним пострілом було вбито всіх «зайців»: «пристави» з Укрчастотнагляду зняли 20-кілограмовий передавач — і замовкли в Україні Бі-Бі-Сі, «Німецька хвиля» «Польське радіо», «Голос Америки», «Громадське радіо», а також вигнана з ефіру «Довіри» «Свобода», яка планувала знайти прихисток на хвилях радіо «Континент». «Ворожим голосам» слід було б «розкладати яйця в різні кошики», але річ у тім, що в цій країні, окрім «Континенту», ніхто не хотів їх брати. Після останніх подій на радіо «Континент» уже остаточно стало зрозуміло: надавати медійний притулок західним голосам і вільним радіо не тільки небажано, а й небезпечно для здоров'я. Директор «Континенту» Сергій Шолох рятується від політичних переслідувань за кордоном в одній з європейських країн.
Третьому березня 2004 року, коли зо два десятки чоловіків з Укрчастотнагляду та дюжина міліціонерів прийшли на радіо «Континент» і, не пред'явивши жодного судового вердикту, вилучили передавач, передували зовсім невеселі детективні події.
Печать політреформи
![Печать політреформи](/img/content/i1/1585.gif)
Коли одразу після реєстрації (до речі, нинішня сесія відзначається просто рекордною кількістю вставлених у систему «Рада» карток — скажімо, вчора на табло «висвітилися» 442 народних депутати, та й в інші дні на ранковому засіданні це число рідко падає менше 430) спікер оголосив про вимогу двох фракцій оголосити перерву, декого з присутніх журналістів нервово пересмикнуло. Бо спогади про нескінченний марафон перерв, який тривав наприкінці минулого року при розгляді проектів змін до Конституції, ще надто яскраві. Але все обійшлося — через 30 хвилин парламентарії знову зібралися у залі і взялися до роботи. І хоча перерву «Наша Україна» та Блок Тимошенко брали явно для того, щоб порадитися про спільні дії при розгляді законів про пропорційні вибори, «наш» Микола Томенко, якому доручили виступати з інформацією про те, чим займалися опозиційні депутати на перерві, натомість зачитав заяву одразу від трьох фракцій («НУ», БЮТі та СПУ) з протестом проти тиску влади на ЗМІ.
Письменники об'єднають опозицію?
![Письменники об'єднають опозицію?](/img/content/i1/1586.gif)
Володимир Яворівський, Анатолій Погрібний, Дмитро Павличко, Михайло Косів зібрали в середу в УНІАН прес-конференцію, щоб, за їхніми словами, прорвати інформаційну блокаду навколо ІV позачергового надзвичайного з'їзду НСПУ, який відбувся 27 лютого в Києві і підтвердив повноваження голови Спілки письменників Володимира Яворівського. Справді, подія ,не тільки важлива, а й скандальна, парадоксальним чином «не зацікавила» більшість українських медіа — ні телеканали, ні газети, ні радіо навіть не обмовилися про факт проведення з'їзду. Це, як мінімум, не професійно, а як максимум — приховування інформації від громадян своєї країни. Як зізнався мені колега з однієї загальнополітичної газети, якого редакція відрядила написати інформаційний — мінімум емоцій — матеріал, у номер його не поставили — Адміністрація не веліла й словом згадувати про письменницький бунт проти влади. А раз у ЗМІ нічого не було, особливо в теленовинах, то й події, вважай, теж не було.
Ось тобi, СБУ, i Рибкiн день!
![Ось тобi, СБУ, i Рибкiн день!](/img/content/i1/1583.gif)
Учора в Україні знову побував Іван Рибкін, кандидат у президенти Росії, який на початку лютого дивним чином зник у Москві й несподівано знайшовся в Києві. Цього разу Іван Петрович завбачливо попередив Леоніда Кучму та Віктора Черномирдіна про свій візит. За словами Рибкіна, він приїхав до столиці України, аби «висловити вдячність підприємцю [Ігорю] Керезю та його друзям», який організовував його попередню поїздку...
Від кількості журналістів, які прийшли послухати російського гостя, конференц-зал УНІАН аж тріщав. Справа в тому, що напередодні скандал із рибкінськими пригодами у Києві набув нового повороту: російська преса опублікувала роздруківки деяких розмов самого кандидата у президенти Росії, його британсько-російського колеги Бориса Березовського, вищезгаданого Ігоря Керезя, а також народних депутатів із «Нашої України» — Давида Жванії, Романа Безсмертного та його двоюрідного брата Сергія. Із роздруківок випливало, що всі ці особи мали відношення до київських «вакацій».