Теперішній генеральний директор Міжнародного валютного фонду Хорст Келер після кількох місяців внутрішньопартійних консультацій та дискусій, які тривали всю ніч із середи на четвер, став кандидатом німецької правоцентристської опозиції на посаду президента Німеччини, повідомила вчора німецька агенція ДПА. Посада президента Німеччини має, швидше, церемоніальний характер, він не має впливу на політику уряду, але все ж користується великим моральним авторитетом і представляє країну за кордоном. Майже немає сумнівів, що під час голосування на засіданні спеціальної конвенції (спільному засіданні федерального парламенту та парламентів земель) 23 травня кандидатура Келера пройде, бо консервативно-ліберальна опозиція має в цьому зібранні більшість, і він стане дев'ятим президентом повоєнної Німеччини. Тепер цю посаду займає Йоганнес Рау, колишній соціал-демократичний прем'єр-міністр землі Північний Рейн-Вестфалія. Термін його повноважень спливає у травні.
61-річний Келер став головою МВФ 2000 року. Він є вихідцем iз родини німецьких фермерів, які втекли з Румунії в роки Другої світової війни, вивчав економіку у Тюбінгерському університеті. Впродовж 1990—1993 років він був заступником міністра фінансів Німеччини в уряді Гельмута Коля. Келера знають у Німеччині відносно мало, бо значну частину часу він пропрацював за кордоном. Наразі він працює та живе з дружиною і двома синами у Вашингтоні. Келер формально є членом Християнсько-демократичного союзу, але політикою ніколи серйозно не займався. На посаду голови МВФ його рекомендував теперішній канцлер Німеччини Герхард Шредер, тому вважають, що в нового президента не буде розбіжностей з урядом.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
