Вам пакет, Прем’єре!

29.01.2009

Вчора вітчизняний істеблішмент здригнувся від гучного скандалу: на просторах українського інтернету з’явився лист, нібито написаний рукою міністра фінансів Віктора Пинзеника на адресу Прем’єра Юлії Тимошенко, і призначений ну дуже вузькому колу урядовців. Автор цього послання наводить шокуючі цифри катастрофічного стану, в якому опинилася українська економіка, та робить висновок — наша держава перебуває на межі краху. Адже графіки та аналітичні висновки свідчать: Україна потрапила у кризу, якої у нас не траплялося майже п’ятнадцять років.

Подібний витік інформації — надзвичайна подія у будь–якій державі. То ж не дивно, що прес–служба Кабінету Міністрів уклінно попросила засоби масової інформації утриматися від «провокаційних публікацій». Майже одразу прес–служба Віктора Пинзеника заявила: «Міністр фінансів України пише багато доповідних записок уряду. Вони не призначені для публічного обговорення». А факт публікації листа на сайті «Економічна правда» вважає «провокацією».

У свідомлюючи суспільну важливість сказаного в документі, а також цілу низку непрямих аргументів, що свідчать про оригінальність листа — періодичне небажання Мінфіну подавати на вимогу Прем’єра «гарні» цифри, публічна незгода з деякими оцінками Тимошенко і перебування у «пакеті на звільнення» тощо, ми вирішили таки оприлюднити цей документ.

 

Третина промисловості зникла!..

«Економічна ситуація в кра­їні набуває вкрай загрозливого характеру. Насмілюся стверджувати, що в Україні ситуація — найгірша у світі, — йдеться у листі. — Ще в жовтні 2008 року я привертав увагу уряду до різкого зниження темпів зростання ВВП. У жовтні вперше ми побачили падіння ВВП (–2% до жовтня 2007 року). Вже тоді я прогнозував погіршення ситуації — падіння ВВП у листопаді на 5—7%. Мій прогноз виявився оптимістичним. Бо вже у листопаді падіння становило 14,4%, а падіння промисловості посилилося з 19,8% у жовтні до 28,6% у листопаді. Третина промисловості зникла! Таких масштабів зменшення промислового виробництва не було за всі роки незалежності України — найбільший спад у 1994 році (–27,3%). У деяких секторах економіки падіння за листопад становило: машинобудування — –38,8%, металургія –48,8%».

Дійсність гірша за прогноз

Далі автор листа робить суттєве застереження: для оцінки економічної динаміки неприпустимо користуватися так званою кумулятивною динамікою. Наприклад, порівнювати січень–листопад 2008 року до січня–листопада 2007 року. «Тому що це враховує позитивне зростання перших десяти місяців, а це вже, на жаль, у минулому! — констатує автор. — Ми увійшли у надзвичайно серйозну та глибоку кризу. Цифри спаду економіки у І кварталі 2009 року будуть набагато гіршими, ніж я демонстрував як прогноз на засіданні уряду».

Ілюструючи реалії вітчизняної економіки Віктор Пинзеник робить висновок: «Для того, щоби вийти на показник зростання ВВП у 2009 році на +0,4%, треба, аби наступного року в листопаді зростання ВВП становило 17,3%. І без урахування можливих додаткових ускладнень. Таких темпів позитивної економічної динаміки досягти неможливо!». Останнє слово у тексті виділено жирним шрифтом і підкреслено.

Важкий вибір: або гривня, або економіка!

Наступна теза змушує все–таки повірити, що автором листа є таки діючий міністр фінансів: ці застереження він повторював неодноразово. «Менш за все мене хвилює показник інфляції 9,5%, хоча він піддається критиці з різних боків, — стверджується у конфіденційному листі. — Він якраз був би можливим. За однієї умови — якщо не буде запущено друкарський верстат НБУ». Подальші аргументи виглядають бездоганно: схвалений урядом варіант Держбюджету на 2009 рік передбачає дефіцит 31,1 мільярда гривень (3,1% до реального, а не до завищеного ВВП). У таких обсягах профінансувати його можливо тільки за рахунок емісії. Але тоді не втримати курс долара (наслідки для всієї банківської системи очевидні). І країна повернеться до інфляції 90–х років з надзвичайно болючим процесом виходу з такого стану роками».

Яскравим свідченням проблем в економіці є дані про виробництво електроенергії та споживання газу. «Можна було б тільки потішитися, що в листопаді 2009 року споживання газу зменшилося на 27%, якби це відбулося за рахунок енергозбереження, — йдеться в документі. — Але за місяць чудес не буває. За листопад 2008 року виробництво електроенергії скоротилося на 17%, за грудень — на 12%. А у промисловості (ключовому секторі економіки) споживання зменшилося на 19%. У листопаді — на 35%, у грудні — на 38%.

Але особлива тривога — електроенергетика. Про надзвичайну тривогу з приводу функціонування АЕС я говорив на засіданні уряду. Не дай Боже рухнуть інфраструктурні сектори — енергетика, транспорт. А після зниження за рішенням уряду цін на електроенергію для окремих секторів економіки без адекватних компенсаторів, на що постійно звертав увагу на засіданнях уряду (йдеться про пільги для металургів, які вони таки «вибили» для себе — Авт.), ці системи функціонують на межі можливого. На грані можливого вже рік функціонує НАК «Нафтогаз України». А в поточному році тільки на покриття різниці в цінах на газ для «Теплокомуненерго» потрібно від 9 до 12,4 млрд. гривень. У бюджеті ці кошти не передбачені. Рішення про зміни цін на газ уряд теж не ухвалив. Таке балансування на межі дуже швидко може обернутися втратою контролю за ситуацією».

У держгаманці — гуляє вітер

До жовтня включно Україна перевиконувала свій бюджет. У листопаді ми вперше отримали нестачу 2,2 мільярда гривень. «У грудні ситуація ще погіршилася, невиконання становило 3,4 мільярда, — пише міністр фінансів. — Істотно погіршилася ситуація з місцевими бюджетами. Так, залишок на рахунках загального фонду зменшився на 3,8 мільярда гривень, відбулося «проїдання» залишків коштів місцевих бюджетів, порівняно з 2007 роком вони зменшилися на третину. Як наслідок, уже нині з’явилася проблема невиплат заробітної плати вчителям, лікарям, працівникам культури. На формування місцевих бюджетів негативно впливає зменшення фонду оплати праці». А через економічну кризу ця тенденція тільки посилюватиметься. Тож автор листа робить прогноз: існує ймовірність, що в січні 2009 року фонд оплати виявиться меншим за січень 2008 року. А це, зважаючи на інфляцію, означатиме, що всі ми стали жити набагато гірше.

Висновок, який робить автор листа, — з таким законом про держбюджет країна не виживе! Громадяни в небезпеці. А влада — це не нагорода, а відповідальність перед людьми. «Вихід з цієї ситуації є, але часу майже немає, — йдеться у «таємному» листі. — Через місяць–два за відсутності адекватних дій уже ситуація керуватиме державою».

 

А ТИМ ЧАСОМ...

Четвірка на вибування?

Стрімко погіршується і ситуація у фінансовій сфері. Днями Міжнародна рейтингова агенція Fitch оголосила про можливий дефолт чотирьох українських банків: Ві–Ей–Бі банку, «Кредитпромбанку», «Укргазбанку» та «Родовід–банку». Перші три фінансові установи отримали зниження рейтингу з «В» до «ССС», що, за класифікацією агенції, означає «дефолт є реально можливим». Рейтинг «Родовід–банку» впав ще більше — з «ССС» до «СС» — іншими словами, «дефолт є ймовірним». Самі банкіри коментують таке рішення неохоче, висловлюючись у дусі, що, мовляв, такі прогнози є віддзеркаленням ставлення інвесторів до економічних ризиків в Україні.

Не так радикально, але все–таки зазнали падіння рейтинги «Діамантбанку» та «Сведбанку». Нагадаємо, що 21 січня Fitch заявив про ймовірність дефолту банку «Надра». Одразу ж після цього прогнозу «Надра» розірвав контракт з агенцією. Зустріч у кулуарах

...Учорашнє засідання Ка­бінету Міністрів, всупереч усталеному порядку, відбулося без участі міністра фінансів. Перший віце–прем’єр Олександр Турчинов повідомив: Віктор Пинзеник перебуває на лікарняному. «І, наскільки я знаю, був дуже здивований цією провокацією», — додав Турчинов. Проте, як стверджують очевидці, очільника Мінфіну таки бачили в середу у приміщенні будинку уряду: в супроводі охорони, якою він останнім часом користується. Міністр покинув Кабмін до початку засідання. За неофіційною інформацією, міністр лікується у «Феофанії».

 

КОМЕНТАРІ

Не все так погано?

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь стверджує: «У так званому «листі Пинзеника» інформація поділяється на дві групи: історично–статистичні дані, які можна легко перевірити на базі відкритих джерел, та прогнози. Попри слушність багатьох позицій, проаналізувавши принцип, за яким автор листа робить висновки, можна побачити, що він є іноді надто емоційним. Скажімо, у листопаді ми й справді мали падіння виробництва на 14%. Але у грудні ситуація поліпшилася.

Сказане стосується і виробництва промислової продукції. Так, промисловість у нас «падає», але ж у структурі ВВП промисловість займає тільки 20%. Справді, Україна має великі проблеми з бюджетом. Але у листі не сказано, а як же цьому протидіяти? Адже на бюджетний процес, на відміну від стану в реальній економіці, можна впливати: шляхом секвестрування тощо. Звичайно, це непопулярні методи, але ж такий варіант існує».