Звукова тривога

На перший погляд здається, що голосне «кахи–кахи» оточуючих може бути пов’язане лише з якимось захворюванням верхніх дихальних шляхів. Мовляв, якщо людина кашляє, то її імунні солдати або завзято опираються збудникам ангіни, або «лінію фронту» перетнув бронхіт, або ж на поле битви з організмом виповзла важка артилерія у вигляді пневмонії. У більшості випадків так воно й буває, тому мало хто знає, що цей багатоликий симптом може вказувати і на сіркову пробку в органі слуху, і на серцеву недостатність, і навіть (уявіть собі!) на захворювання шлунка. Наша сьогоднішня розмова — про кашель типовий і не дуже, про те, чому він з’являється і яку користь іноді приносить, як найкраще позбутися набридливого симптому й чим пацієнту загрожує безсистемне вживання популярних засобів від кашлю, які продаються в аптеках без рецепта.

Шлунок «прикольнувся»

Загалом природа винай­шла кашель не для того, щоб мучити бідолашних гомо сапієнс, а для того, щоб допомагати людям якнайшвидше видаляти різні «некорисності» з дихальних шляхів. Як і висока температура тіла при грипі, блювання при харчовому отруєнні чи деякі інші хворобливі «спецефекти», кашель виконує корисну захисну функцію. Цей рефлекс допомагає викидати з людського організму шматки їжі, які потрапили «не в ту горлянку», випадково проковтнуті чужорідні предмети, гній та слиз, який з’явився у хворих легенях тощо. Але корисним є тільки продуктивний кашель, тобто те «кахи–кахи», яке справді виштовхує з дихальних шляхів різний непотріб. Коли ж кашель сухий, надривний, він лише виснажує людину й збільшує ризик розриву кровоносних судин із подальшою кровотечею.

Щодо причин появи кашлю, то з ними не все так просто, як хотілося б. Якщо з носа тече, в горлі пече, а гарячка довершує клінічну картину, то у хворого навряд чи виникнуть сумніви щодо інфекційного походження кашлю. Коли ж звуки, не характерні для здорового індивіда, регулярно видає начебто не застуджена людина, краще не відкладати візит до лікаря. Після огляду, збору анамнезу, рентгенологічного дослідження й низки аналізів може з’ясуватися, що кашель виник, скажімо, через... проблеми з системою травлення! Дослідження американських медиків довели, що в кожного п’ятого пацієнта із хронічним кашлем причиною «кахи–кахи» був гастроезофагеальний рефлюкс, тобто закидання шлункового вмісту в стравохід та глотку. Хворі, які скаржилися на дертя у горлі в ранкові години, кашель, часті глибокі вдохи, відчуття стиснутості шиї та дихання зі свистом після підйому, не підозрювали, що насправді причина нездужання була у шлунку. Найцікавіше, що в більшості цих людей не проявлялися головні симптоми рефлюкса: печія, кислий присмак у роті та біль за грудиною. От і виходить, що людина поскаржилася на кашель терапевту або ЛОРу, а лікування призначав гастроентеролог. І зрозуміло, що тут не було місця для м’ятних льодяників чи мікстур для розрідження мокротиння.

Як розповіли «УМ» на кафедрі гастроентерології, дієтології, ендоскопії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, людям із рефлюксною хворобою допомагає антацидна (протикислотна) терапія; препарати, які стимулюють моторику шлунка та сприяють просуненню їжі зі шлунка в кишечник; дієтичне харчування та дотримання режиму дня. Таким пацієнтам краще відмовитися від кави, цибулі, часнику, томатів, цитрусових, чорного хліба, засмажених продуктів, дуже жирних страв, алкоголю та газованої води. Річ у тім, що ці продукти розслаблюють м’язове кільце, розташоване між шлунком та стравоходом. А тому печія не змушує довго себе чекати.

Тепер уявімо ситуацію: людина зі згаданим рефлюксом тривалий час покашлює, але звертатись до лікаря не хоче. Натомість рушає до аптеки й самостійно вибирає засоби для розрідження мокротиння (які в цьому випадку не дадуть очікуваного ефекту), або ліки, які пригнічують роботу кашлевого центру в довгастому мозку (ефект буде, але шкоди від побічної дії — набагато більше), чи, не дай Боже, антибіотики (мало того, що користі ніякої, так ще й дисбактеріоз заробити можна). То, може, все–таки спочатку до лікаря, а вже потім — до аптеки? Завважте, що спричинити кашель можуть і серцеві патології, і злоякісні пухлини, і туберкульоз, а це дуже серйозно!

Таблетка від жару — засіб для кашлю?

Загалом однією з найпоширеніших причин хронічного (тривалістю більше трь­ох тижнів) кашлю спеціалісти ВООЗ називають паління. Вранішній кашель із мокротинням характерний, у першу чергу, для курців із хронічним бронхітом. Уночі мокротиння накопичується у бронхах, а після підйому з ліжка переміщується в зони, які реагують на появу подразника спазмами. За даними спеціалістів Всесвітньої організації охорони здоров’я, після відмови від поганої звички більш ніж у половини хворих «кашель курця» зникає без жодного лікування впродовж одного місяця!

Лікарі нагадують, що кашель може виникнути і як реакція організму на певні медикаменти. Хрестоматійним став приклад із ліками для пониження артеріального тиску (діюча речовина — еналаприл). Таблетки й справді ефективно й надійно нормалізують стан пацієнта, але в 20 відсотках випадків спричиняють сухий кашель. Таку ж негарну особливість має наш давній добрий товариш аспірин, який у радянські часи завжди призначали при високій температурі та больовому синдромі (грип, ГРВІ тощо). Тому, вибираючи ліки, уважно читайте інструкцію, особливо розділ про побічну дію препарату. А тоді ви можете або замінити ліки на інші, без кашлевого ефекту, або змиритися з такою дією ефективного і вкрай потрібного медикаменту на час лікування.

Щодо фанів «кашель–клубу», які демонструють усі симптоми інфекційної недуги, то в них неприємне кахикання найчастіше пов’язане із захворюваннями трахеї, бронхів чи легень. Якщо кашель виник унаслідок бур­хливої діяльності вірусів (рино–, корона–, аденовірусів, збудників грипу, парагрипу тощо), то пацієнту призначають симптоматичне лікування. Зокрема, засоби для розширення бронхів, для кращого відходження мокротиння, полоскання горла трав’яними настоями та місцевими антисептиками, вживання аерозолів чи таблеток для розсмоктування, які мають протизапальну, протимікробну, знеболювальну, протинабрякову дію тощо. Неускладнений кашель зазвичай не вимагає системного призначення антибіотиків. Але якщо людина відкашлює гній (це трапляється при бронхіті), без потужних таблеток чи уколів не обійтися.

Утім, причиною кашлю нерідко бувають запальні процеси не в бронхах, а «поверхом вище». При риніті або синуситі той слиз, який не виливається з носа, непомітно стікає по задній стінці глотки вниз і подразнює кашлеві рецептори. Ясна річ, у цій ситуації треба не просто «давити» кашель, а усувати його причину — інфекцію в носоглотці, слизовій носа чи в пазухах. Яким чином — знову ж таки, краще запитати в лікаря.

ДО РЕЧІ

За добу в бронхах здорової людини–некурця утворюється 100—150 мілілітрів слизу. Клітини миготливого епітелію підіймають цей секрет нагору — у трахею та гортань. Далі слиз потрапляє у глотку, і людина робить непомітний ковтальний рух, щоб направити речовину в органи травлення. Якщо слизу багато, це вже патологія. Для прикладу, при хронічному бронхіті за добу виділяється до 250 мілілітрів мокротиння, а при абсцесі легень — до півлітра гнійної речовини з неприємним запахом.

У ЧОМУ РІЗНИЦЯ?

Нічний кашель часто зустрічається при бронхіальній астмі, синуситі, коклюші. Кашель, який з’являється при вкладанні в холодне ліжко, буває при хронічних бронхітах. При атрофічних бронхітах кашель легко виникає після сміху або глибокого вдоху–видоху. Банальна вечеря може спровокувати кашель при рефлюкс–езофагіті.